BNS/Austėja Masiokaitė-Liubinienė

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що Захід не сприймає війну Росії в Україні як пряму загрозу, очікуючи на шок, подібний до нападу на Перл-Харбор.

Паралель з несподіваним японським нападом 1941 р., коли загинуло понад 2,4 тисячі американських солдатів спонукала США взяти участь у бойових діях під час Другої світової війни, припустив міністр під час дискусії на зовнішньополітичному форумі в Берліні у вівторок.

«Ми все ще не дозволяємо собі думати, що ця війна про нас — не в ціннісному сенсі, що ми воюємо, тому що це правильно, тому що це правильна війна — а стратегічно, що це про нас, що Росія намагаючись підірвати Захід. Це означає, що якщо Україна не встоїть, втрата буде за нами», – сказав міністр у дискусії.

Він сказав, що Захід недостатньо відкритий і чесний щодо того, що насправді означає російсько-українська війна, і подумав, що це може бути пов’язано зі страхом ескалації.

«У більшості випадків ми намагаємося зобразити це як регіональну, ще далеку проблему, яка нас абсолютно не стосується. Це велика політична проблема, яка повинна бути в центрі дискусій, – сказав Г. Ландсбергіс. — Як людина, яка цікавиться історією, я боюся, що ми чекаємо, коли станеться Перл-Харбор. Ми пройшли всі етапи, але ми вважаємо, що оскільки Перл-Харбор не відбувся, це нормально. Не все гаразд».

За його словами, це лише питання часу, коли “доведеться приймати дійсно дуже складні рішення” і чи будемо ми до них готові.

«Якби ви були впевнені, і ваші виборці були впевнені, що це Перл-Харбор, ви б направили все, що маєте, щоб цього не сталося, щоб захистити себе, захистити Берлін, захистити Вільнюс, захистити кордони, а також Київ, як Ви б захищали свою країну», – додав міністр.

Глава литовської дипломатії у вівторок відкрив Берлінський зовнішньополітичний форум разом із міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок.

У своєму виступі Г. Ландсбергіс зазначив, що кризи, які виникають у різних частинах світу, пов’язані між собою, оскільки “вони вигідні тим, кому вигідні хаос і демонтаж міжнародного порядку, заснованого на правилах”.

Він попередив, що інші недемократичні лідери також спостерігають за ситуацією в Україні та реакцією Заходу, оцінюючи, як відреагують на їхні дії, якщо вони вирішать «відремонтувати той чи інший державний кордон» чи вирішити питання меншин.

«Якщо нам вдасться допомогти Україні перемогти, навести порядок, ми дамо дуже сильний сигнал, що цього не робиться». Що навіть Росію, яка є постійним членом Ради Безпеки, злагоджено зупинено в Україні, тож не варто пробувати це деінде. Якщо ми цього не зробимо, я боюся, що ми відкриємо двері для тривалої нестабільності», – попередив Г.Ландсбергіс.

Міністри Литви та Німеччини також обговорили питання оборони, зокрема німецьку бригаду в Литві, підтримку України, розширення ЄС та інші теми.

У відповідь на вторгнення Росії в Україну Берлін зобов’язався перекинути до Литви бригаду військових до 2027 року. У свою чергу Вільнюс пообіцяв підготувати для цього необхідну інфраструктуру.

Говорячи про розгортання бригади, Г. Ландсбергіс сказав, що в Литві це сприймають як «стратегічне рішення, стратегічну зміну», порівнявши це з відомою промовою тодішнього президента США Джорджа Уокера Буша в 2002 році і обіцянкою, що «ті, хто обирає Литву своїм ворогом, стане ворогом США».

Згадавши, що згадану обіцянку було увічнено на стіні ратуші Вільнюса, Г. Ландсбергіс сказав, що вважає, що «рішення Німеччини про відправку бригади також має з’явитися на стіні ратуші, тому що це дуже важливо».

А.Бербок зазначила, що як одна з найсильніших країн Європейського Союзу Німеччина відчуває, що має нести відповідальність за безпеку інших, як колись подбала про свою власну безпеку.

«Це також означає дислокацію бригади в Литві. Це означає активну участь у допомозі Україні, це також означає, що ми не кажемо, що ми не можемо нічого зробити на Близькому Сході, тому що в нашому власному суспільстві панує велике хвилювання, але ми робимо речі, які, на нашу думку, можуть допомогти встановити мир у країні. Близького Сходу також», – сказала німецька міністрка.

Вона підкреслила, що незважаючи на заяву Верховного суду Німеччини про те, що уряд порушив правило про гальмування запозичень, встановлене в конституції країни, і що державний борг не може перевищувати 0,35 відсотка. валового внутрішнього продукту (ВВП), країна виконає свої зобов’язання щодо бригади та підтримки України.

«Ми з міністром оборони чітко сказали, що ми не зменшуватимемо нашу підтримку України», — сказав міністр, підкресливши, що це інвестиція у власну безпеку Німеччини та майбутнє світового порядку, заснованого на правилах.

Литва постійно висловлює свою підтримку членству України в ЄС у міжнародних форматах. У середині листопада Єврокомісія рекомендувала ЄС розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою та надати Грузії статус кандидата, який ще мають затвердити лідери країн Співтовариства.