BNS

«Літо може бути дуже важким, тому ми маємо надати підтримку не пізніше, а раніше. Литва планує додатково виділити 20 млн євро на закупівлю боєприпасів, адже це одна з речей, яких Україні зараз дуже бракує», – сказала міністерк оборони Довіле Шакалєнє журналістам у Брюсселі.

Так вона висловилася напередодні зустрічі контактної групи з оборони України, яка розпочнеться в п’ятницю у штаб-квартирі НАТО. На ній планується обговорити найнагальніші потреби України у боротьбі проти російського вторгнення.

У червні минулого року Рада оборони держави домовилася щороку виділяти щонайменше 0,25% валового внутрішнього продукту на військову допомогу Україні.

З початку війни Литва надала Україні військової допомоги на суму близько 800 млн євро. Загальна довгострокова підтримка Литви Україні вже перевищила півтора мільярда євро.

У четвер міністерка також взяла участь у зустрічі «Коаліції охочих» щодо підтримки та гарантій безпеки для України.

«Коаліція охочих» — це група з понад 30 країн Європи та інших регіонів, які зобов’язуються надати Україні, що бореться з російською агресією, гарантії безпеки, включно з можливим розміщенням військ.

За словами Д. Шакалєнє, наразі питання миротворчих сил активно обговорюється на різних рівнях, переважно військовому, оскільки потрібно знати, як вони діятимуть і які матимуть повноваження.

«Перш за все, я вважаю, що потрібно забезпечити безпеку на морі та в повітрі. Щодо сухопутного компоненту, вважаю, що одним з найважливіших питань також є забезпечення достатньої та послідовної підготовки українських сил», – заявила міністерка.

«Є складні питання, на які ще немає відповідей. Який саме буде наш мандат? Що ми робитимемо, коли Росія порушить перемир’я? Вибачте, не можу сказати “якщо”. Ви коли-небудь бачили, щоб Росія не порушувала перемир’я? Це було б вперше», – додала Д. Шакалєнє.

Європейські чиновники повідомляють, що наразі близько шести країн, зокрема Велика Британія, Франція та країни Балтії, заявили про готовність направити свої війська до України.

BNS повідомляло, що у березні президент Гітанас Науседа заявив, що Литва готова зробити це лише разом з іншими партнерами.

Основна проблема, з якою стикаються європейські союзники, намагаючись розробити будь-який план, полягає в тому, що вони фактично не знають, як просуваються переговори між Сполученими Штатами (США) та Росією щодо припинення бойових дій.

Адміністрація Дональда Трампа провела кілька етапів переговорів з українськими та російськими чиновниками, сподіваючись зупинити бойові дії, але поки що це не дало відчутних результатів.

За словами міністерки оборони, підтримка з боку Вашингтона у цих діях є надзвичайно важливою, але поки що невирішеною.

«На мою думку, одна з найважливіших ролей США – це спостереження за перемир’ям, щоб не виникало сумнівів і щоб вони самі бачили, що і коли відбувається», – сказала Д. Шакалєнє.

Відтоді, як Росія понад три роки тому розпочала вторгнення в Україну, США надали Україні десятки мільярдів доларів військової допомоги, проте з початку другої каденції Д. Трампа про новий пакет для Києва оголошено не було.

«Для того, щоб США справді брали участь у цьому процесі, вони мають бачити, що ми робимо багато, що ми діємо адекватно, порівняно з фактичними фінансовими, економічними та військовими можливостями Європи», – наголосила Д. Шакалєнє.