BNS
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що пропозиції Росії щодо війни в Україні та архітектури європейської безпеки є неприйнятними, наголосивши на незмінності членства Литви в НАТО та співпраці з Альянсом.
«Сьогодні було б безглуздо починати серйозно розглядати пропозиції Росії, оскільки, по-перше, вони не є щирими. Росія не готова до жодних мирних переговорів і, найімовірніше, протягом найближчої зими такої готовності не продемонструє», — заявив Г. Науседа журналістам у понеділок.
«Натомість вона хоче нав’язати нам якісь дискусії про певну архітектуру безпеки в Європі, і це абсолютно неприйнятно. Росія не зробила жодного, навіть найменшого кроку, щоб знизити напруженість у регіоні чи завершити війну в Україні, але водночас висуває нездійсненні вимоги», — зазначив президент.
Він запевнив, що «Литва була, є і буде членом НАТО» та «й надалі співпрацюватиме із союзниками по Альянсу».
Як наголосив глава Литви, урочиста церемонія зустрічі американських військових ротаційних сил, які повернулися до країни, що відбулася в понеділок на полігоні в Пабраде, «є найкращим підтвердженням того, що бажанням і примхам Росії не судилося здійснитися», адже Кремль продовжує повторювати ультиматуми, висунуті ще у 2021 році.
«Росія іноді менше боїться Європи зі зрозумілих причин, насамперед оцінюючи військову потужність. Однак Росія боялася, боїться і, без жодного сумніву, боятиметься Сполучених Штатів Америки й надалі, оскільки це найпотужніша військова держава світу», — заявив Г. Науседа.
Таку заяву він зробив після того, як російський лідер Володимир Путін, за підсумками переговорів між Москвою та Києвом за посередництва США в Абу-Дабі, повторив свою давню позицію проти будь-якого розміщення іноземних миротворчих сил в Україні.
В. Путін заявив, що Москва розглядатиме будь-яке таке розміщення як «законну ціль», а сам цей крок означатиме «продовження війни».
Європейські країни були стривожені прагненням Росії переглянути архітектуру безпеки всього континенту, тоді як США також пропонують нову модель. Це розцінюється як натяк на давні вимоги Москви щодо відведення військової присутності НАТО зі Східної Європи та припинення західної військової допомоги Києву.
Як раніше повідомляло агентство BNS, військовослужбовці сухопутних військ США перебувають на ротаційній основі в країнах Балтії та Східної Європи з весни 2014 року в межах операції «Атлантична рішучість» (Atlantic Resolve) на східному фланзі НАТО. З 2019 року в Литві на ротаційній основі дислокуються американські важкі батальйони.
Цього літа, на тлі перегляду Вашингтоном своєї військової присутності в Європі, у Литві залишалося трохи більше ніж 100 американських військовослужбовців. Однак у вересні було оголошено, що до країни прибудуть два батальйони. Це приблизно відповідає чисельності американського військового контингенту, який дислокувався в Литві протягом останніх років, — понад тисячу військовослужбовців.
