AFP-BNS
Президент України Володимир Зеленський у четвер прибув до Берліна, де проходить саміт «Коаліції охочих».
На ньому союзники Києва прагнуть продемонструвати рішучу підтримку України та забезпечити участь Європи в майбутніх мирних переговорах.
Зустріч, яку спільно організовують лідери Німеччини, Франції та Великої Британії, відбувається невдовзі після безпрецедентних тристоронніх переговорів президента США Дональда Трампа, президента Росії Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Китаї.
Мета берлінського саміту — посилити роль Європи в зусиллях із припинення найбільшого на континенті конфлікту з часів Другої світової війни. Досі в цьому процесі провідну роль відігравали Вашингтон, Москва та Київ.
В. Зеленський написав у соціальній мережі X: «Ми робимо все можливе, щоб забезпечити повноцінне представництво Європи в переговорному процесі».
Очікується, що на можливих мирних переговорах Європу представлятиме так звана основна група E5, до складу якої входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща, а також представники Європейського Союзу (ЄС).
До відомства федерального канцлера також прибули американські посланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Очікується, що в саміті візьмуть участь понад 25 європейських лідерів, а також керівники ЄС і НАТО.
Передбачається, що американським посланцям доведеться відповідати на запитання щодо переговорів у Китаї, де три президенти погодили коротку «декларацію миру», яка стосується «стратегічної стабільності», хоча війна в Україні в ній не згадується.
Пізніше, виступаючи в Китаї, В. Путін заявив, що Росія дипломатичними каналами запросила європейських посадовців до Москви, щоб обговорити, чи повинні вони брати участь у переговорах під керівництвом США щодо припинення війни в Україні.
«Ми розуміємо, що обговорювати питання, пов’язані з європейською безпекою, без європейців безглуздо», — сказав В. Путін на пресконференції.
Водночас він додав, що Москва не зможе погодитися на будь-які військові зв’язки між Україною та Європою, які стали б частиною угоди про завершення війни.
На озброєння потрібні мільярди
Дж. Кушнер написав у соціальній мережі X, що він і С. Віткофф сподіваються «продовжити зміцнення тісної координації з Україною та Європою, досягти єдиної позиції щодо ключових елементів сталого миру, а також спільно підготувати порядок денний і запропонований формат наступного раунду багатосторонніх переговорів».
Він додав, що під час переговорів також обговорюватиметься, як коаліція «може сприяти формуванню пострадянських домовленостей у сфері безпеки, включно з надійними гарантіями для України та ширшою системою, яка зміцнюватиме стабільність Європи й зменшуватиме ризик майбутнього конфлікту».
Німеччина стала найбільшим постачальником військової допомоги Україні після того, як Д. Трамп скоротив підтримку з боку США. Крім того, країна стрімко відновлює власні збройні сили, щоб стримувати ворожу Росію.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що всі 27 держав — членів ЄС повинні допомогти з фінансуванням України, оскільки наступного року їй бракуватиме 70 млрд євро.
У середу ЄС запропонував державам-членам надати Україні додатковий кредит у розмірі 45 млрд євро для покриття дефіциту фінансування.
Росія прагне пов’язати завершення війни в Україні з повною перебудовою європейської архітектури безпеки, яка передбачала б віддалення НАТО від російських кордонів.
Минулого тижня Ф. Мерц відкинув цю ідею: «Росія хоче говорити про питання європейської архітектури безпеки. Нам не потрібно це обговорювати, вона вже існує».
Саміт у Німеччині проходить на тлі наближення чергової виснажливої зими війни, тоді як російські удари продовжують руйнувати енергетичну та транспортну інфраструктуру України.
Україна гостро потребує ракет-перехоплювачів, особливо американського виробництва для систем Patriot, а війна на Близькому Сході ще більше загострила їхній глобальний дефіцит.
Тим часом Україна завдає ударів по російських нафтових об’єктах і в четвер знову атакувала міст, що з’єднує анексований Крим із Росією. Це був уже третій випадок за тиждень, коли ця важлива транспортна артерія ставала ціллю атаки.
Виступаючи після тристороннього саміту в Китаї, В. Путін попередив: «Ми відповімо на ці атаки. Наша відповідь буде значно болючішою, ніж удар Києва по мосту».
