BNS/Пауліус Пермінас
У Литві зафіксовано найменшу кількість розлучень за півстоліття, соціолог Університету Вітаутаса Великого Аушра Маслаускайте каже, що це може бути пов’язано зіткненням суспільства з кризовими ситуаціями останніх років.
Опубліковані цього тижня дані Державного агентства даних свідчать, що минулого року в Литві було зареєстровано 7395 розлучень. Згідно з даними, востаннє менша кількість розлучень фіксувалася понад півстоліття тому – у 1971 році (6873).
Як зазначила BNS А. Маслаускайте, щоб побачити тенденції, важливо звернути увагу на кумулятивний коефіцієнт шлюбності, він розраховується з урахуванням тривалості попереднього шлюбу. Ці дані показують, що, ймовірно, якщо тенденція останніх років збережеться, 36 зі 100 подружніх пар розлучаться (45 у 2012 році).
«Кумулятивний коефіцієнт шлюбності демонструє зменшення шлюбів у 2020-2021 роках, його значення становлять 0,35 та 0,36 відповідно, що означає, що ймовірність розірвання шлюбу становить близько 35 відсотків. Показники останніх двох років вирізняються з контексту понад трьох десятиліть, оскільки протягом останніх трьох десятиліть сукупний коефіцієнт шлюбності переважно тримався на позначці 0,4, хоча були періоди, коли він наближався до 0,5 (наприклад, у 2005-2007 рр.). )», – пояснила тенденцію науковиця.
«Розлучення завжди зменшується, коли суспільство стикається з кризами – економічними, медичними, геополітичними. При наявності зовнішньої незахищеності, невпевненості люди відкладають рішення про розлучення, навіть якщо вони дозріли для цього. Уникають внесення ще більшої невизначеності в особисте життя, коли в оточенні багато невизначеності, що ускладнює перебудову особистого життя після розлучення», – зазначила вона.
Згідно з даними, у 2021 році було зафіксовано 7822 розлучення, у 2020 році – 7544, у 2019 році – 8683.
А. Маслаускайте каже, що є помітні тенденції, що шлюби зменшилися навіть під час фінансової кризи 2009 року. Тоді було зафіксовано 9270 шлюбів проти 10317 у 2008 році та 10006 у 2010 році.
«2020-2021 рік також приніс багато змін, пов’язаних із кризою охорони здоров’я (пандемією). Таким чином, спостережуване зниження кількості шлюбів може бути відображенням цієї кризи. Я не здивуюсь, якщо показники за 2022 рік також будуть ще нижчими, адже суспільство пережило геополітичну нестабільність, пов’язану з війною в Україні, а згодом – ціни на енергоносії та інфляцію», – підкреслив дослідник.
«Однак, якби кількість шлюбів знижувалася ще кілька років, ймовірно, почали б працювати інші, демографічні причини, які пов’язані зі створенням шлюбів у поколінні 1980-х років. У довгостроковій перспективі Литва була і залишається суспільством частих розлучень», – зазначив соціолог.
