VDFF
Вільнюський фестиваль документального кіно (VDFF), заснований у 2004 році, є найстарішим міжнародним фестивалем документального кіно в країнах Балтії та поки що єдиним фестивалем у Литві, присвяченим виключно творчому документальному кіно.
VDFF щороку представляє 5-7 документальних програм, загалом близько 30 повнометражних і короткометражних фільмів. Основна програма складається з фільмів останніх років, які з’явилися на найважливіших фестивалях документального кіно (Берлін, Амстердам (IDFA), «Visions du Réel», «Cinema du Reel»). У цій програмі представлені не тільки останні роботи майстрів документального кіно, а й найяскравіші нові голоси документального кіно.
Паралельні програми фестивалю присвячені авторським ретроспективам, погляду на документальну класику, невідомим авторам та актуальним темам сьогодення. Щороку фестиваль представляє прем’єри литовських документальних фільмів і ретроспективну програму, присвячену документалістиці Литви чи країн Балтії.
Команда фестивалю постійно стежить за змінами та новинами у сфері документального кіно, обговорює ситуацію документального кіно в контексті литовських кінофестивалів та переосмислює роль VDFF. З 2019 року до програми фестивалю включили дуже популярну програму віртуальної реальності.
У 2023 році, до 20-річчя фестивалю, куратори VDFF представляють глядачам нову програму експериментального документального кіно, яка складається з фільмів, які розширюють і виходять за рамки традиційної документалістики. Таким чином команда фестивалю прагне ще більше відкрити VDFF як для сучасних творців, так і для нової аудиторії.
VDFF також є місцем для зустрічей. Під час фестивалю покази супроводжуються розмовами з творцями, фільми презентують кінокритики, представники авторів чи творчі експерти. Від початку фестивалю його відвідало багато творців, митців, кіногероїв: Ейтвідас Дошкус, Антанас Моцкус, Агне Марцинкявічюте, Даріус Жюра, Юргіс Матулявічюс, Міндаугас Сурвіла, Аудрюс Стоніс, Ферн Сілва, Синтія Бітт, Колін Маккейб, Мирослав Янек, Піп Чодоров, Кім Гопкінс, Джеффрі Перкінс, Пітер Семпел, Ніколя Філібер, Павел Лозінскі, Сергій Дворцевой, Віктор Коссаковський, Леонард Ретель Гельмріх та інші.
З 2021 року VDFF бере участь в ініціативі «Юні програмісти» «Арт вулика» та міжнародному проекті «Moving Cinema», під час якого школярі знайомляться з основними етапами організації кінофестивалю та презентують глядачам свою кінопрограму.
Команда розробників програм щороку доповнюється колегами-кураторами та науковцями, які з ентузіазмом досліджують сферу документалістики; ми також співпрацюємо з організаціями в інших сферах мистецтва. Програми VDFF вже започатковано, до них увійшли: один із засновників раннього кінофестивалю «Перша хвиля», кіноархівіст, куратор Алексас Гілайтіс, режисерка Ліна Лужитє, політичний філософ Егідіюс Мардосас, кінодослідниця Анна Міконіс-Райлієне та інші.
Цього року серед учасників фестивалю буде український режисер Максим Мельник із його документальним фільмом «Три жінки». Стрічка розповідає долю трьох жінок, що живуть у карпатському селі між Україною, Польщею та Словаччиною, – фермерки Ганни, поштарки Марії та біологині Нелі. Фільм уже отримав Приз глядацьких симпатій та нагороду від DEFA за визначний німецький документальний фільм на фестивалі Leipzig DOK (2022), а також Приз глядацьких симпатій на Дуйсбурзькому тижні кіно (2022).
Максим Мельник народився в Ужгороді, Україна. Працював журналістом на обласному телебаченні, згодом пішов на режисуру. «Три жінки» є випускною роботою його студій документальної режисури в Кіноуніверситеті Конрада Вольфа в Бабельсберзі.
Більше про програму фестивалю можна дізнатись на сайті події.