Інститут культури Литви виділив майже 70 тисяч євро на нові переклади вітчизняної літератури іноземними мовами. До читачів України, Австрії, Італії, Нідерландів, Греції, Ісландії та інших країн прийдуть 24 нові книжки литовських письменників, поетів та ілюстраторів. Вперше фінансується переклад литовської літератури ісландською мовою. Дорослі та діти зможуть прочитати рідною мовою твори Ромуальда Гранаускаса, Далі Грінкявічюте, Крістіни Сабаляускайте, Альвідаса Шлепікаса, Кястутіса Каспаравічяуса, Котрини Зіле та інших авторів (детальний перелік профінансованих книг). Як завжди, під час осіннього конкурсу планується профінансувати другу кількість перекладів.
«Кожна перекладена книжка є результатом багаторічного партнерства Інституту з авторами, перекладачами літератури та іноземними видавництвами. Не завадила їм ні люта пандемія, ні війна. Тому цього року ми тішимося не лише широким поширенням перекладів у Європі, а й тим, що українські видавництва знайшли шляхи та бажання продовжувати свою діяльність», – каже Аушріне Жилінскене, директор Литовського інституту культури. .
«Досі українські видавництва були дуже активними, щороку ми фінансували переклади 5-9 книжок литовських авторів. З 2016 року В Україні активно видавали сучасну класику литовської літератури та сучасних авторів, а також нон-фікшн твори та мемуари», – розповідає керівник Програми сприяння перекладам Котріна Пранцкунайте.
Торік у дніпровському видавництві «Герда» вийшла друком книга Далі Стапонкуте «З двох я обираю третє». Моя маленька одіссея», а цього року вийде роман Габії Грушайте «Стасіс Шалтока: один рік». Редактор видавництва Мішел Д. Кислов розповідає, що ще до війни планував представити читачам цей роман. Тоді йому здавалося, що це універсальна історія, написана мовою сучасної молоді на актуальні для молоді теми. Тепер доктор Кисловас сподівається, що Стасіс Шалтока допоможе юнакам і дівчатам його країни перенести війну.
«Випадково головні герої книги – троє молодих людей з різних країн і культур – ровесники тих, хто зараз на фронті. Я сподіваюся, що ця легко написана, насичена пригодами та насичена подіями книга скрасить їхні хвилини відпочинку, як гарна пісня. Думаю, що роман буде цікавий і тим, хто змушений був тікати. Головний герой Стасис Шалтока, сам будучи емігрантом, дасть їм поради, як впоратися з ностальгією та вижити, коли вони потраплять у чужий і не завжди приємний світ», – ділиться думками М. Д. Кислов.
Художні та нон-фікшн літературні твори, що розповідають про Другу світову та післявоєнну війну, знову привернули увагу видавців. Мемуари Далі Грінкявічюте «Литовці біля моря Лаптєвих» будуть перекладені ісландською та грецькою мовами, а Алвіда Шлепікороманаса «Мене звуть Маріте» – албанською та македонською. Обидва твори є одними з найбільш перекладених іноземними мовами книг литовських авторів. Інститут культури Литви вже профінансував десять перекладів різними іноземними мовами спогадів Д. Грінкявічюте та роману А. Шлепіка про дітей-вовків.
Остання частина тетралогії Крістіни Сабаляускайте «Silva rerum» буде перекладена в Польщі, а другий том роману «Petro Imperatore», який мав успіх у цій країні, з’явиться в Нідерландах. Цей роман у двох частинах вже перекладено естонською та латвійською мовами Програмою сприяння перекладам, а його перший том перекладається французькою мовою і, як згадувалося, уже читається голландською.
Іноземні видавці також цікавляться сучасною та класичною литовською літературою. Цикл оповідань Відоса Моркунаса «Pakeleivingų stotys» буде перекладено латиською мовою, автобіографічне оповідання Ромуальда Гранаускаса «Trečias živas» – німецькою, оповідання Жемайте «Marti» – грецькою. Італійські читачі отримають солідну добірку поезії Томаша Венцлови.
Працями гуманітарних литовських авторів зацікавилися польські видавництва. Філософська антологія «Tarp pasauliai» знайомить читачів польською мовою з вибраними текстами Пранаса Довидайтіса, Юозаса Гірняуса, Восіліса Сеземанса, Ізідорія Тамошайтіса, Видунаса та інших мислителів, пов’язаних з Університетом Вітовта Великого. А наступного року двотомну «Історію Литви для кожного» Томаша Венцлови можна буде прочитати польською мовою. Останній буде не лише надрукований у звичайний спосіб, а й опублікований в електронному вигляді.
Теми історії не оминули й дитячу літературу. Подорож Європою продовжує дитяча книжка про Голокост «Akmenėlis» Марюса Марцінкявічюса та ілюстраторки Інги Дагіле. Цього разу він буде перекладений словенською мовою. За підтримки Інституту цю книгу, яка отримала міжнародне та національне визнання, уже перекладено італійською та латиською мовами.