BNS
У Литві відзначають День захисників свободи: вшанують пам’ять жертв 13 січня.
Вшанування традиційно розпочалося громадянською акцією «Пам’ять жива, бо вона свідчить», люди запалять у вікнах на десять хвилин свічки єдності та пам’яті.
Президент Гітанас Науседа запрошує вас приєднатися до громадянської ініціативи, він запалить свічки та візьме участь в уроці громадянства у Вільнюській гімназії Антакальніс.
У Сеймі відбудеться традиційне вшанування Дня захисників свободи та церемонія вручення Премії Свободи, програму заходів публікує Відділ зв’язків із громадськістю Сейму.
Лауреатом Премії Свободи 2022 року є президент України Володимир Зеленський, під час церемонії заплановане його відеозвернення.
На вшануванні виступить спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен, парламентарій, захисник парламенту, колишній командувач армією Арвідас Поцюс, лікар Річардас Дауноравічюс, свідок подій 13 січня, і кадет Юргіс Бекампіс.
Опівдні на Майдані Незалежності біля Сейму урочисто замайорить державний прапор.
Уряд організовує святкування Дня захисників свободи для учнів 8-12 класів, відбудеться урок історика Норберта Черняускаса «Цінності 13 січня», покажуть фільм режисера Роберта Маллана «Ми будемо співати».
У Каунасі на честь Дня захисників свободи проходить церемонія покладання квітів у саду Великого військового музею Вітовта та концерт.
Організує загальну акцію «Світло свободи» – майстерню з виготовлення окопних свічок для українських воїнів.
13 січня в Литві відзначають День захисників свободи, вшановуючи тих, хто загинув 13 січня 1991 року під час агресії радянської армії у Вільнюсі.
Тоді під час штурму радянських військових частин Вільнюської телевежі та будівлі Комітету радіо і телебачення загинуло 14 людей, близько тисячі було поранено.
Радянська влада намагалася військовою силою повалити законний уряд Литви, який 11 березня 1990 року проголосив незалежність країни від Радянського Союзу.
Хоча радянським солдатам вдалося зайняти Телевізійну вежу та будівлю Литовського радіо і телебачення, вони не наважилися атакувати будівлю тодішньої Верховної Ради – Сейму, яку охороняли тисячі людей.