Tie2.lt

14 червня 1941 року радянські окупанти розпочали першу масову депортацію жителів Литви. Близько 17 тисяч людей було розміщено у 17 ешелонах і вивезено з Литви. Частина депортованих так і не дісталася місць заслання — вони померли дорогою у товарних вагонах для перевезення худоби.

На залізничних станціях чоловіків відокремлювали від сімей і відправляли до таборів у Комі АРСР, Архангельській, Горьківській, Молотовській, Свердловській, Вологодській областях, Казахській РСР та Красноярському краї. Серед депортованих було також понад 5 тисяч дітей віком до 16 років.

Засланці страждали від суворого клімату, голоду та важкої фізичної праці. Багато дітей, людей похилого віку та осіб зі слабким здоров’ям померли вже в першу зиму заслання.