BNS

 Президент Гітанас Науседа заявив, що найвищі керівники держави дійшли згоди: положення, яке забороняє розміщення ядерної зброї в Литві, необхідно вилучити з Конституції.

Про це він сказав після зустрічі з керівництвом Сейму та уряду, а також старійшинами парламентських фракцій.

«Думки практично збіглися: лідери майже всіх парламентських фракцій висловили позицію, що стаття 137 Конституції застаріла і її не потрібно змінювати — її потрібно просто вилучити», — заявив Г. Науседа журналістам у четвер.

«Щодо форми, яким саме способом цього слід досягти, думки дещо розійшлися. Представник партії „Світанок Нямунаса“ висловився, що це, можливо, варто зробити через референдум. Це був би ще довший шлях. На нашу думку, оскільки члени Сейму отримали мандат довіри від виборців, вони можуть ухвалити таке рішення», — додав він.

Наразі стаття 137 Конституції Литви передбачає, що на території країни не можуть розміщуватися зброя масового знищення та військові бази іноземних держав.

Не хочуть бути слабкою ланкою НАТО

За словами президента, Литва фактично залишилася єдиною державою в НАТО, яка самостійно встановила заборону на розміщення такої зброї на своїй території.

«Зовсім нещодавно Фінляндія, де така заборона була закріплена не в Конституції, а в законі, її скасувала. Сьогодні Литва опинилася у своєрідній “сірій зоні” в межах самого НАТО», — сказав Г. Науседа.

«Було б дуже прикро, якби ми стали слабкою ланкою або “сірою зоною” в рамках НАТО», — наголосив він.

Для внесення змін до Конституції необхідно, щоб за них двічі, з інтервалом не менше трьох місяців, проголосували щонайменше 94 депутати зі 141.

«Зараз саме той момент, коли і Сейм, і його голова можуть продемонструвати необхідне лідерство, зібрати одну четверту голосів депутатів, потрібних для ініціювання змін до статті, і розпочати сам процес», — зазначив Г. Науседа.

«Процес не є коротким. Внесення змін до Конституції — це досить складна й комплексна справа. Саме тому ми наголошуємо, що Литва сьогодні не має наміру нікому погрожувати і ніколи цього не робитиме. Йдеться лише про те, що ядерне стримування має діяти і в Литві», — пояснив він.

Голова Сейму Юозас Олекас зазначив, що у 1992 році, коли Конституцію було ухвалено на всенародному референдумі, геополітичні умови були зовсім іншими.

«Тоді нам було необхідно, щоб у Литві не залишилося іноземних військових баз, ядерної зброї та інших видів озброєння. Саме тому Конституція була такою. Сьогодні, через 35 років, ситуація інша, і як члени НАТО ми маємо право, обов’язок і бажання бути повноправними та повноцінними членами Альянсу», — сказав Ю. Олекас.

Він підкреслив, що Литва не планує розміщувати ядерну зброю на своїй території в мирний час.

«Однак ми повинні бути готовими до того, щоб брати участь у спільній системі ядерного стримування НАТО і захищати Литву від можливої агресії», — заявив спікер парламенту.

Керівники держави також наголосили, що навіть після внесення змін до Конституції Литва й надалі дотримуватиметься Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та інших міжнародних конвенцій, які країна підписала.

За словами Ю. Олекаса, законопроєкт про внесення змін до Конституції може бути зареєстрований вже у четвер, розглянутий ще під час продовженої весняної сесії Сейму, а рішення про вилучення відповідної норми може бути ухвалене до кінця року.

Ініціативи США та Франції

Минулого року про можливість змінити Основний закон країни згадувала тодішня міністерка оборони Довіле Шакалене. Тоді вона заявила, що про це варто думати лише в разі, якщо союзники запропонують реальні плани щодо розміщення в Литві ядерної зброї або її компонентів.

Дискусії щодо можливого розміщення ядерної зброї активізувалися також після того, як у березні президент Франції Емманюель Макрон запропонував створити нову європейську систему ядерного стримування, яка передбачала б можливість тимчасового розміщення французьких стратегічних авіаційних сил із ядерною зброєю на території країн-партнерів.

На початку червня видання Financial Times повідомило, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї ще в кількох країнах НАТО в Європі. Після появи цієї інформації міністр оборони Робертас Каунас заявив, що Литва бере активну участь у відповідних дискусіях.

За його словами, американська ядерна зброя могла б бути розміщена в країні лише у разі кризи або війни.

«Ми уважно стежимо за всіма ініціативами щодо ядерного стримування. Проблема лише в тому, що наразі вони існують переважно на політичному рівні й ще не перейшли до так званого технічного етапу обговорення. Адже існують дещо різні підходи до організації ядерного стримування: один — під лідерством Сполучених Штатів, інший — французька модель», — зазначив Г. Науседа.

«Сьогодні ми ще не перебуваємо на тому етапі, коли нас конкретно запитують, чи можемо ми за певних обставин розмістити ядерну зброю. (…) Але така ситуація може виникнути будь-коли в майбутньому, і ми не зможемо сказати нашим партнерам: зачекайте кілька місяців, ми змінимо законодавство, а вже потім зможемо ухвалити рішення», — сказав президент.

«Ми повинні мати вільні руки та можливість брати участь у всіх моделях і механізмах колективного стримування. Саме для цього ми змінюємо чинну статтю Конституції, точніше — вилучаємо її, щоб справді стати, як сказала голова Сейму, повноправними партнерами наших союзників по НАТО», — підсумував він.