AFP-BNS

Головну нагороду Венеційського кінофестивалю в суботу присудили створеній у Данії драмі про жінку, яка намагається приховати свої стосунки з нацистом у роки війни.

Це був єдиний повнометражний фільм у конкурсній програмі, знятий жінкою-режисеркою.

Стрічка «Woman Unknown» викликала чимало дискусій через свій сюжет, тема якого вкрай рідко порушується в кіно, а також через те, що режисерка Май ель-Тукі (May el Toukhy) була однією з небагатьох жінок-режисерок на Венеційському кінофестивалі.

Окрім неї, серед 21 фільму, що претендували на нагороди на зірковій церемонії закриття у Венеції, була лише ще одна жінка — ізраїльська режисерка Рейчел Сзор (Rachel Szor), одна з авторок моторошного документального фільму «NAZA» про війну Ізраїлю в секторі Гази.

«“Woman Unknown” розповідає про жіноче тіло як про поле битви та предмет суспільного обговорення. Водночас цей фільм розкриває історію жінок, які залишаються невидимими, непоміченими й позбавленими голосу», — сказала М. ель-Тукі під час церемонії.

Голова журі цього року, американська акторка й режисерка Меггі Джилленгол (Maggie Gyllenhaal), у день відкриття порушила питання про нестачу фільмів, знятих жінками, однак на заключній пресконференції не захотіла більше говорити на цю тему.

«Гадаю, я втомилася знову й знову говорити про одне й те саме, — сказала вона. — Я просто хочу порадіти майстерно зробленому фільму, який здався мені схожим на промінь лазера».

Інші переможці

Суботня церемонія нагородження завершила 10-денну програму, яка часто була похмурою та тривожною. Директор фестивалю Альберто Барбера (Alberto Barbera) обіцяв, що вона відобразить стан світу, роздираного війнами й сповненого тривоги.

Друге місце та «Срібного лева» здобув фільм «Possible Love» — тонке дослідження стосунків, створене південнокорейським авторським режисером Лі Чхан Доном (Lee Chang-dong). Ця стрічка стала однією з найвище оцінених на фестивалі.

Нагороду за найкращу режисуру отримав народжений у Росії Ілля Хржановський за свій масштабний, бунтівний та експериментальний кінопроєкт «DAU», що розповідає про складне життя батька радянської ядерної програми Льва Ландау.

Фільм тривалістю понад три години почали створювати два десятиліття тому. У проєкті взяли участь 2 тисячі людей, багато з яких були акторами, що протягом кількох місяців жили життям своїх персонажів у повністю відтвореній секретній радянській науково-дослідній установі, поки І. Хржановський їх знімав.

«Не всі вірили, що фільм буде завершено, але я завжди вірив», — сказав він присутнім, присвятивши нагороду народові України, «який у цій жахливій війні бореться за свою свободу».

Нагороду за найкращу чоловічу роль отримав Джон Малкович (John Malkovich) за роль виснаженого агента ЦРУ в чорній комедії «Wild Horse Nine». У ній розповідається, як він разом із колегою вирушає відпочити на острів Пасхи в Чилі незадовго до підтриманого США військового перевороту 1973 року.

Кіножурнал «Variety» писав, що Дж. Малкович «викликає ажіотаж у контексті нагород», і спрогнозував йому можливий перший «Оскар» за найкращу чоловічу роль на наступній церемонії нагородження.

Найкращою акторкою визнали данську акторку Матільде Арсель (Mathilde Arcel). Це була її перша роль у кіно — у фільмі «Woman Unknown» вона зіграла майбутню наречену, яка відчайдушно намагається приховати сором через свої минулі стосунки з нацистом.

30-річна акторка у Венеції сказала інформаційному агентству AFP, що не любить слави та популярності, однак М. Джилленгол спрогнозувала їй ще більший успіх.

«Гадаю, вона нас просто приголомшить», — сказала М. Джилленгол журналістам.

Фільм про сектор Гази

«NAZA», створений лауреатами «Оскара», ізраїльськими режисерами Ювалем Абрахамом (Yuval Abraham) і Р. Сзор, деякі критики називали претендентом на нагороду за найкращий фільм після того, як у четвер після прем’єри стрічка отримала рекордні 25 хвилин овацій стоячи.

Натомість фільм здобув спеціальний приз журі — нагороду, яку журі щороку присуджує за видатний твір.

У своєму 80-хвилинному фільмі Ю. Абрахам і Р. Сзор поспілкувалися з 24 інформаторами з ізраїльської армії або розвідки. Вони розповіли, як системи наведення на цілі на основі штучного інтелекту, що використовуються під час бомбардувань сектора Гази, призвели до загибелі десятків тисяч мирних жителів.

«Офіцери ізраїльської розвідки, з якими ми розмовляли, розповіли, що це масове вбивство має системний характер: воно не випадкове, а сплановане, і ці вбивства та політика ґрунтуються на повній дегуманізації палестинців», — сказав Ю. Абрахам аудиторії.

Кіножурнал «Screen» назвав фільм приголомшливим, а «The Hollywood Reporter» заявив, що він викликає «обурення і, без сумніву, найглибшу огиду до нинішнього ізраїльського режиму».

Ізраїльська армія розкритикувала використання у фільмі анонімних свідчень, заявивши в п’ятницю, що особи інформаторів «не можуть бути підтверджені».

Ізраїль заперечує, що навмисно завдає ударів по цивільному населенню.