прес-реліз
3-31 травня у Литовській національній бібліотеці будуть представлені портрети українських жінок авторства Ліни Шліпавічюте, які стали ілюстраціями до книги «Втеча з пекла».
Ліна Шліпавічюте – художниця, чий творчий спектр надзвичайно широкий – від проектів міського мистецтва, що розглядають теми історичної пам’яті, міської ідентичності та соціального відчуження, до композицій набагато більш камерного формату, які досліджують психологічний простір і явища, що відбуваються всередині.
Художниця прагне говорити на делікатні та не обов’язково зручні теми. Після початку війни в Україні свою творчу енергію присвятила українській темі. І під час ініціювання широко розрекламованого проекту – створення гігантської неофрески для України «До перемоги!», і під час роботи над ідеєю книги «З пекла» Л. Шліпавічюте звернула свій творчий погляд на історію людини, яка стоїть перед обличчям війни.
Портрети, представлені на виставці, це схематичні зображення облич українських жінок, змушених покинути свою країну через війну. Ці портрети є частиною книги «Втеча з пекла» (журналістка Пальміра Галконтайте, співавторка книги), у якій через малюнок і слово постає реальність війни. Художник особисто спілкувався та наживо малював усіх біженців, чиї історії розповідає книжка. І воротами до цих історій стали обличчя, кожна з яких неповторно та достовірно передає вплив війни на людину.
«У цьому проекті я свідомо обрав метод ескізу — це дозволило мені зафіксувати емоцію тут і зараз, не замислюючись, а просто залишаючись відкритим і покладаючись на наш контакт із малюнком, нашу довіру одне до одного… бачити, фіксувати і більше не фіксувати – ніби слідуючи певній східній естетиці та філософії нитці, яка говорить, що твір є лише знаком, який позначає присутність тут і зараз, а в даному випадку присутність з іншим, діалог. Така атмосфера взаємної довіри дозволила розкритися чомусь важливому. Обличчя портрета стало ключем, відкриваючи нові сприйняття, запрошуючи до зустрічі», – поділилася своїми думками Л. Шліпавічюте.
Основна ідея авторки полягала в тому, щоб легко, схематично торкатися вкрай чутливих тем. Через обличчя людини, несподіваний вираз, миттєво відкритий смуток в очах чи надію в короткій посмішці ти пірнаєш глибше… А коли пірнеш, ти можеш відкрити щось дуже знайоме: спільний біль, спільну надію і те саме бажання мати, повернутися додому.
Це останній шанс побачити картини наживо, адже після завершення виставки 31 травня їх подарують героїням портретів під час спеціального заходу у просторі державності.
Для тих, хто хоче почути більше про історії героїнь виставки, запрошуємо прочитати книгу Ліни Шліпавічуте та Пальміри Галконтайте «Втеча з пекла» або послухати програму «Фахівці Національної бібліотеки рекомендують», щоб ознайомитись із творчим процесом книги.
Проект фінансується Радою культури Литви.