BNS/Jūratė Skėrytė

Литва, яка святкує 20-ту річницю членства в НАТО, є безпечним місцем для життя, і як частина Альянсу вона ніколи більше не буде самотньою, каже полковник Пітер Нільсен, командувач підрозділу інтеграції сил НАТО в Литві.

«Я живу тут майже три роки, постійно питають, чи безпечно жити в Литві. І моя відповідь завжди одна: так”, – сказав він під час вшанування пам’яті в Сеймі в четвер.

“Ви в безпеці, ми – НАТО, і ми в безпеці разом”, – сказав офіцер НАТО.

Він процитував президента США Джорджа Буша, який відвідав Вільнюс у листопаді 2002 року, сказавши, що «довга ніч страху, невизначеності та самотності закінчилася, ви приєднуєтеся до сильної та зростаючої родини НАТО, перед обличчям агресії хоробрий народ Литви, Латвії та Естонії ніколи більше не будуть самотніми».

«Його слова сьогодні так само правдиві, як і більше 20 років тому. Ви не самотні, Литва об’єднано і міцно належить до НАТО, яка зараз складається з 32 країн-членів і яка захищатиме кожен сантиметр своєї території», – заявив полковник.

За словами пана Нільсена, нові плани регіональної оборони НАТО, ухвалені минулого року, є детальними та комплексними, усі підрозділи будуть навчені їх виконувати, і це буде найефективнішим засобом стримування, який тільки можна уявити.

“Це не дасть Росії напасти на НАТО”, – наголосив полковник.

Спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен стверджувала, що завдяки членству в НАТО Литва пережила період відносної стабільності, що дозволило зосередитися на економічному зростанні та соціальному прогресі.

«Однак це також правда, що ми були заколисані власним успіхом. Хоча іноді ми любимо нагадувати нашим союзникам слова «Хіба ми вам не говорили?», ми повинні визнати, що навіть у Литві відгомін російської агресії проти Сакартвела в 2008 році був недостатньо гучним, щоб змусити нас звернути більше уваги на захисту нашої країни”, – сказала вона.

За словами спікера Сейму, в сьогоднішньому нестабільному геополітичному середовищі, позначеному війною Росії проти України, спрямованою на знищення архітектури європейської безпеки, заснованої на міжнародному праві, та зміцнення авторитарних держав, необхідно подвоїти, а в разі необхідності – потроїти наші оборонні зусилля. За її словами, всі союзники повинні спільно підтвердити свою взаємну відданість колективній обороні.

«Найголовніше — це мати політичну волю до захисту та здатність постійно адаптуватися до мінливих викликів безпеці. Будемо сподіватися, що ювілейний Вашингтонський саміт НАТО стане ще одним кроком до більш безпечного, стабільнішого та справедливішого світу», – сказала вона.

Голова Комітету у закордонних справах Сейму Жигимантас Павільоніс запитав, навіщо потрібне НАТО, якщо воно не веде до України.

За його словами, Альянс був заснований у 1949 році з метою захисту Європи від загрози Радянського Союзу, збереження свободи, демократії, прав людини та верховенства права. Парламентарій наголосив, що саме за це зараз воює Україна, через яку в НАТО прийняли країни Центральної Європи та Балтії, а зрештою Фінляндію та Швецію.

«Однак ця логіка жодним чином не застосовувалася до України. Тому що в Мюнхені у 2007 році В. Путін наказав НАТО не застосовувати цю логіку до України. Відтоді Україну продавали щонайменше тричі: у Бухаресті у 2008 році, після вторгнення у 2014-му та – якщо говорити без косметики – у Вільнюсі у 2023 році. Я б додав сюди й Будапешт 1994 року», – сказав депутат Сейму.

«Через декілька місяців НАТО знову зіткнеться з випробуванням – самітом НАТО у Вашингтоні, де перед Україною знову є два вибори: йти шляхом Центральної Європи та країн Балтії, Фінляндії та Швеції, шляхом успіху, стабільність, вільна і неподільна Європа, або зрештою кінці Мюнхена і Бухареста на шляху Путіна», – сказав він.

Ж. Павільоніс зазначив, що переконаний, що НАТО не має майбутнього без України, а Україна без НАТО.

Литва подала заявку на вступ до НАТО 4 січня 1994 року, а 29 березня 2004 року стала повноправним членом Альянсу.