AFP-BNS/Rūta Androšiūnaitė

Китайські банки пішли на посилення контролю за торгівлею з Росією, побоюючись нових жорстких санкцій США через війну в Україні.

Торгівля Китаю з Росією за останні роки досягла рекордних значень. У результаті Китай звинувачують у сприянні розвитку економіки свого давнього союзника.

Президент Росії Володимир Путін планує відвідати Пекін пізніше цього місяця.

Але обіцянка Вашингтона розправитися з фінансовими установами, які допомагали фінансувати наступ Москви на Україну понад два роки тому, стала випробуванням проголошуваної «безмежної» дружби між Китаєм і Росією та викликала занепокоєння китайських банків, що їхня діяльність може бути обмежена.

Виконавчий указ, виданий наприкінці минулого року президентом США Джо Байденом, санкціонує додаткові санкції проти іноземних банків, пов’язаних з війною Росії в Україні, дозволяючи Міністерству фінансів США видалити їх із глобальної фінансової системи, де домінує долар.

Відтоді кілька китайських банків, як повідомляється, призупинили або уповільнили операції з російськими клієнтами.

“Зараз важко отримати гроші з Росії”, – сказав один китайський оптовий продавець одягу.

«Банки не називають причину, але, ймовірно, це пов’язано із загрозою американських санкцій», – додав він.

За словами трейдерів, банки почали проводити додаткові перевірки міжнародних платежів, щоб виключити будь-який ризик санкцій. Вони сказали, що цей крок може зайняти місяці і може призвести до зростання витрат і кризи грошових потоків для невеликих імпортних і експортних компаній.

Інший власник бізнесу на умовах анонімності розповів AFP, що був змушений припинити діяльність у Китаї та повернутися до Росії, оскільки він «не може отримати гроші від клієнтів».

Трейдери погодилися поговорити з журналістами лише на умовах анонімності, оскільки торгові відносини між Москвою та Пекіном вважаються дуже делікатною темою.

Ці зміни в платежах збігаються зі зниженням китайського експорту в Росію в березні і квітні. На початку року він значно зріс.

“Хоча санкції були введені, щоб ускладнити експорт певних товарів з Китаю, вони певним чином впливають на нормальну торгівлю”, – сказав AFP Павло Бажанов, юрист, який представляє російські компанії в Китаї.

За його словами, повільна обробка платежів контрастує зі швидкою обробкою транзакцій у китайських юанях у минулому.

Відколи Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну понад два роки тому, торгівля між Росією та Китаєм активізувалася. За даними китайської митниці, у 2023 році товарообіг між двома країнами склав 240 мільярдів. доларів (222,54 млрд євро).

Раніше цього року російські ЗМІ повідомили, що російські компанії мають труднощі з платежами китайським банкам.

Росія визнала проблему в лютому, а речник Кремля Дмитро Пєсков пізніше засудив ситуацію як безпрецедентний тиск США на Китай.

Пекін публічно не коментував цю ситуацію, але міністерство закордонних справ Китаю повідомило AFP, що не підтримує «односторонні та незаконні санкції США».

Аналітики вважають, що за лаштунками китайські банки намагаються уникнути додаткових ризиків.

«З’ясувати, чи пов’язані виплати з російським військово-промисловим комплексом […], є великою проблемою для китайських компаній і банків», – сказав Олександр Габуєв, директор Євразійського центру Російського центру стратегічних досліджень Карнегі в Берліні.

«Вони діють за принципом «краще перестрахуватися, ніж шкодувати», що зменшує обсяг транзакцій», – додав він.

Голова Китаю Сі Цзіньпін і Путін неодноразово говорили про дружбу без кордонів, і минулого місяця російський лідер заявив на бізнес-форумі, що планує відвідати Пекін.

Вільям Померанц з вашингтонського Центру стратегічних досліджень Вільсона зазначив, що уповільнення внутрішнього економічного зростання Китаю спонукало Пекін утримуватися від подальшого шкоди своїй економіці.

Інші експерти кажуть, що нова обережність банків відображає бажання Пекіна врегулювати конфронтацію зі Сполученими Штатами напередодні президентських виборів у США в листопаді цього року.

Відносини між двома найбільшими економіками світу стабілізувалися в останні місяці після багатьох років розбіжностей щодо торгівлі, технологій та інших питань.

Керівник Інституту міжнародних відносин Університету Реньмінь Китаю Ван Івей заявив, що в цьому випадку офіційні особи країни могли дати вказівки банкам ретельно перевірити пов’язані з Росією платежі, щоб переконатися, що під час виборів президента США не виникло непорозумінь.

Шанхайський науковець з міжнародних відносин Шен Дінлі сказав, що «Китай не такий дурний», щоб дозволити якомусь великому банку фінансувати війну Росії в Україні.

“[Вони] не дадуть США можливості накласти повні санкції”, – додав він.

На думку експертів, одним із можливих рішень було б використання фінансової системи, незалежної від долара США. Таку систему вже давно просувають країни, які хочуть захиститися від санкцій США.

Олександра Прокопенко, колишня радниця російського Центрального банку, сказала AFP, що поворот Москви до Азії під час війни «поліпшив систему міжнародних платежів у національних валютах (юанях і рублях)».

За її словами, ця система дозволяє банкам обійти традиційну фінансову інфраструктуру, таку як система обміну повідомленнями SWIFT, і таким чином захиститися від наслідків санкцій.

А.Прокопенко додала що поточні збої в оплаті свідчать про те, що цей спосіб не є універсальним рішенням.

Вона додала, що “Москва і Пекін дуже добре вміють адаптувати процеси до середовища, що постійно змінюється”.