BNS
Згідно з опитуванням, проведеним Управлінням контролера рівних можливостей, дізнавшись про транссексуальність своєї дитини, 25% литовців підтримали б її.
Згідно з опублікованою в п’ятницю заявою, в опитуванні, проведеному шість років тому, таких людей була одна п’ята.
За цей період кількість людей, які б шукали інформацію в цьому випадку, також зросла з 22% до 32%.
Опитування також показує зростання неявного розуміння литовцями того, що таке трансгендерна особа. У 2018 році 48 відсотків респондентів сказали, що знають це поняття, цього року – 60 відсотків. Найчастіше це поняття розуміють жителі 18-35 років, а також найбільш освічені та жителі великих міст.
Однак, як зазначають у службі, у людей часто залишається стереотипний образ трансгендерної людини. Коли його просили описати, учасники опитування здебільшого говорили, що це людина, яка змінила біологічну стать за допомогою операції.
«Прикро, що сприйняття трансгендерної людини в суспільстві все ще часто асоціюється з медичним переходом. Реальність набагато різноманітніша, і медичний перехід не визначає ідентичність людини. Деякі люди обирають проходження різноманітних процедур підтвердження статі, інші не мають таких очікувань щодо переходу, а треті можливості визначаються різними факторами, такими як доступність послуг, фінанси», – каже Ієва Лаугалите, старший радник Офісу. контролера з питань рівних можливостей.
Жителі Литви дізнаються про трансгендерів здебільшого з інформації в Інтернеті (53%) та з повідомлень у ЗМІ (47%). За шість років найбільше зросла популярність інформації в Інтернеті як джерела про трансгендерів – у 2018 році її обрали лише 18 відсотків респондентів.
Оцінюючи ставлення до трансгендерів у різних соціальних контекстах, тенденції залишаються подібними до 2018 року: більшість респондентів позитивно та нейтрально поставилися б до трансгендерів на своєму робочому місці (68%) та в сусідстві (67%), але кількість респондентів, які відповідають спокійно або нейтрально, зменшилася б, якби трансгендерна особа обіймала керівну посаду в Литві (51%) або працювала б у школі, яку відвідують діти респондентів (51%).
23% опитаних не погодилися б здавати житло трансгендерному жителю.
«Парадоксально, але більше половини респондентів вважають, що трансгендери, які живуть у Литві, рідко або дуже рідко стикаються з труднощами через негативне ставлення суспільства. Ті ж учасники опитування кажуть, що трансгендерам буває важко знайти роботу чи орендувати квартиру, а деякі не хотіли б бачити трансгендерного колегу чи сусіда. На жаль, багато мешканців не пов’язують своє особисте ставлення, ставлення чи дії з реальним впливом на досвід трансгендерних людей», – каже І. Лаугалите.
У 2018 році мешканців запитували, наскільки держава має дбати про права трансгендерів. Тоді 12 відсотків учасників опитування сказали, що це більше, ніж зараз. У 2024 році ставиться питання, наскільки держава має забезпечити захист трансгендерних осіб від дискримінації (на ринку праці, в отриманні державних і медичних послуг, для здобуття освіти). 26% відповіли, що турбота має бути більшою, ніж зараз. опитаних.
«Варто зазначити, що навіть 53 відсотки респондентів сумніваються або не знають, чи закони Литви достатньо захищають трансгендерів від дискримінації. Це свідчить про те, що суспільство не розуміє, з яким досвідом доводиться стикатися трансгендерам, як через відсутність законодавства, так і через негативне суспільне ставлення», – зазначив представник служби.
Репрезентативне опитування населення Литви провело «Spinter Research» 18-25 лютого 2024 року. У Литві було опитано 1010 осіб віком від 18 років. У 2018 році репрезентативне опитування провів Центр дослідження громадської думки та ринку «Вілморус».