AFP-BNS

У понеділок Європейський Союз (ЄС), G7 і Австралія домовилися про «стелю» цін на російську нафту, яка має на меті обмежити доходи Росії і в той же час забезпечити, щоб Москва продовжувала постачання “чорного золота” на світовий ринок.

Обмеження ціни набуде чинності разом із ембарго ЄС на російську морську нафту, яке настало через кілька місяців після ембарго, накладеного США та Канадою.

Росія є другим за величиною експортером нафти у світі, і за відсутності стелі ціни Москві було б легко знайти нових покупців для свого чорного золота за ринковими цінами.

Цей захід означає, що продовжуватимуться поставки лише нафти, яка продається за 60 доларів (56,9 євро) за барель або менше.

Компаніям, що базуються в ЄС, країнах G7 і Австралії, буде заборонено надавати послуги, необхідні для перевезення нафтових вантажів морем, такі як страхові послуги, якщо ціна нафти перевищує згадану «стелю».

Країни G7 – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – надають страхові послуги на 90 відсотків вантажів у світі, а ЄС є головним гравцем на ринку морських вантажних перевезень.

Це означає, що ці країни повинні мати можливість нав’язувати ці «ліміти» цін на більшість російських споживачів у всьому світі, і в той же час це означає, що «ліміти» цін повинні бути ефективними.

Існує перехідний період, і обмеження ціни не застосовуватиметься до вантажів, завантажених до 5 грудня. Тим часом з 5 лютого починає діяти цінова «стеля» на нафтопродукти.

Захід встановив цінову стелю в 60 доларів за барель, що значно вище нинішньої ціни видобутку нафти в Росії, тому Москва матиме стимули продовжувати видобувати «чорне золото». Росія продовжить отримувати нафтові доходи, хоча й у зниженому розмірі.

“Росія має й надалі бути зацікавленою в продажу своєї нафти”, інакше світові пропозиції нафти можуть зменшитися, а ціни на “чорне золото” різко зростуть, заявив один європейський чиновник, який не вірить, що Кремль виконає свої погрози. припинити постачання нафти в країни, які дотримуються цінової «стелі».

За словами чиновника, Росія продовжить дбати про збереження стану своєї інфраструктури, оскільки в разі припинення виробництва ця інфраструктура постраждає. За його словами, Москва подбає про збереження довіри своїх клієнтів, зокрема Китаю та Індії.

Експерти стурбовані невизначеністю, яку новий показник цінової «стелі» поки що підігріває на ринках, і уважно стежать за реакцією Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та її партнерів, так званої ОПЕК+ групи.

«Ми будемо продавати нафту і нафтопродукти країнам, які працюватимуть з нами на ринкових умовах, навіть якщо нам доведеться трохи скоротити видобуток», — заявив віце-прем’єр Росії Олександр Новак після недільної відеоконференції ОПЕК+.

«Наразі ми готуємо механізми, які заборонять використання інструменту цінової «стелі» на будь-якому рівні», – додав А. Новакас і попередив, що цінові «стелі» можуть лише «ще більше дестабілізувати ринки».

Але Брюссель наполягає, що «стеля» ціни допоможе стабілізувати ринки та «безпосередньо виграє економіки, що розвиваються», які зможуть купувати російську нафту дешевше.

Ринкова ціна російської нафти Urals зараз коливається близько 65 доларів за барель, що означає, що вплив цього заходу може бути обмеженим у найближчій перспективі.

Україна заявила в суботу, що необхідно встановити значно нижчу цінову «стелю», оскільки рівень 60 доларів за барель, на думку Києва, недостатній для покарання Кремля.

Огляд цінових «стель».

Цінові «стелі» переглядатимуться кожні два місяці, починаючи з середини січня, і змінюватимуться залежно від змін ринкових цін. За задуманим принципом, «стеля» цін має становити не менше 5 відсотків. нижче середньоринкової ціни.

Будь-яка зміна «стелі» має бути схвалена G7, Австралією та ЄС.

Усім країнам пропонується офіційно приєднатися до цих інструментів. Держави, які вирішать не приєднуватися до них, можуть продовжувати купувати російську нафту за ціною, вищою за встановлену, але в цьому випадку вони не зможуть користуватися західними послугами, пов’язаними з купівлею, страхуванням або транспортуванням такої нафти.

«У нас є чіткі ознаки того, що ряд країн з економікою, що розвивається, насамперед в Азії, дотримуватимуться принципів «стелі» цін», — сказав один європейський чиновник, додавши, що покупці російської нафти вже «тиснуть» на Росію, вимагаючи поступок.

За словами чиновника, буде дуже важко знайти альтернативу послугам європейських компаній, які домінують у сферах танкерних перевезень і страхування. “Імпровізовані” замінники таких послуг, включаючи страхування від розливів нафти, були б “надзвичайно ризикованими”, додав він.

Кожна країна ЄС і G-7 повинна буде контролювати компанії, розташовані на її території. Якщо буде виявлено, що судно під прапором третьої країни перевозить російську нафту, ціна на яку перевищує встановлену «стелю», західним операторам буде заборонено її фінансувати протягом 90 днів.

Хоча Росія може спробувати сформувати власний танкерний флот і самостійно застрахувати ці судна з російськими екіпажами, у Брюсселі вважають, що «створити морську екосистему за одну ніч буде дуже складно», і такі заходи можуть здатися клієнтам непереконливими.