AP-BNS
Білоруські офіційні особи заявили в понеділок, що не запрошуватимуть спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для спостереження за парламентськими виборами та виборами до місцевих органів влади в країні 25 лютого.
Це ще один крок у тому ж напрямку авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка, який останніми роками намагається все жорсткіше контролювати політичні інститути країни.
Білорусь “повідомила ОБСЄ про свій намір не запрошувати спостерігачів і представила свої аргументи”, заявив постійний представник Мінська при міжнародних організаціях у Відні Андрей Дапкюнас.
Білорусь є членом ОБСЄ, і члени Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) цієї організації протягом десятиліть були єдиними міжнародними спостерігачами за виборами в Білорусі.
Парламентські вибори, заплановані на 25 лютого, стануть першими після спірних президентських виборів 2020 року, після яких Лукашенко перебуває при владі на шостий термін. Опозиція та країни Заходу вважають, що вибори, які викликали безпрецедентну хвилю протестів по всій країні, були сфальсифікованими.
Тоді уряд А. Лукашенка відповів на масові демонстрації жорстким розгоном, заарештувавши понад 35 тис. осіб. Багато з них були жорстоко побиті міліцією або були змушені залишити країну.
Цьогорічні вибори проходитимуть на тлі продовження репресій, в результаті яких ув’язнено близько 1,5 тисяч осіб. політичних в’язнів, зокрема лідерів опозиційних партій та відомого правозахисника, лауреата Нобелівської премії миру 2022 року Алеся Бяляцького.
Також Мінськ «перереєстрував» політичні партії, що діють у густонаселеній країні, залишилося лише чотири з них, усі проурядові. На початок минулого року в Білорусі діяло 15 партій.
Тому прізвищ опозиційних політиків, ймовірно, не буде у виборчих бюлетенях.
Голова ЦВК Ігар Карпенко заявив, що вибори пройдуть “під повним контролем влади і без деструктивного впливу”.
“Білорусь проводить вибори в першу чергу для себе”, – сказав І.Карпенко, додавши, що влада запросить спостерігачів з Росії та країн Центральної Азії.
З 1995 року всі вибори та референдуми в Білорусі БДІПЛ визнає такими, що не відповідають стандартам організації, непрозорими та несправедливими. Тоді спостерігачі з Росії та пробілоруських країн називали всі ці голосування демократичними.
Лідер білоруської опозиції Світлана Ціхановська, яка виїхала до Литви після виборів 2020 року, закликала білорусів бойкотувати лютневі вибори, які назвала фарсом без міжнародного моніторингу.
“Режим Лукашенка зробив усе, щоб унеможливити зміну влади під час виборів у країні”, – сказала вона.
Після парламентських виборів і виборів до місцевих органів влади буде сформований новий інститут – Народні збори всієї Білорусі. Матиме 1,2 тис. делегатів, серед яких чиновники, депутати місцевих рад, профспілки, провладні активісти. Асамблея працюватиме паралельно з парламентом: нижня палата на 110 місць і верхня палата на 64 місця.
Народні збори всієї Білорусі, створені А. Лукашенком, мають широкі повноваження і можуть приймати рішення щодо політики та законопроектів, пропонувати поправки до конституції, призначати членів виборчої комісії та суддів. Згідно із законом, президент Білорусі після відходу з цієї посади автоматично стає членом Зборів.