ГоловнаКультураВІД БУРШТИНУ ДО ЗІРОК“: У КАУНАСІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ДО 150-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ М. К. ЧЮРЛЬОНІСА

ВІД БУРШТИНУ ДО ЗІРОК“: У КАУНАСІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ДО 150-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ М. К. ЧЮРЛЬОНІСА

Опубліковано

BNS

У Національному художньому музеї ім. М. К. Чюрльоніса в Каунасі у четвер відкрилася міжнародна виставка, присвячена 150-річчю від дня народження найвідомішого литовського композитора та художника Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса.

За словами організаторів, виставка «Від бурштину до зірок: М. К. Чюрльоніс, сучасники та однодумці»аналізує контекст, у якому творив М. К. Чюрльоніс, та розглядає його актуальність для сучасного мистецтва, науки та філософії.

Як зазначила одна з кураторок виставки Вайва Лаукайтіене, зазвичай ювілеї митця відзначалися проведенням виставок за межами країни, тому цього разу було вирішено показати відвідувачам, як М. К. Чюрльоніс виглядає у контексті інших митців.

“Зазвичай його сприймають як окремого, самотнього художника, але насправді він не був самотнім – ні у своїх темах, ні у своїх інтересах, ні за рівнем свого мистецтва”, – сказала В. Лаукайтіене.

На відкритті гостей вітала директорка музею Дайна Камараускіене. У заході взяли участь перша леді Діана Наусєдєне, міністр культури Шарунаc Бірутіс разом із колегами з Латвії та України – Агнесе Лаце та Миколою Точицьким, а також представники музеїв та посольств.

За словами Д. Наусєдєне, ця масштабна міжнародна виставка є “значущим і винятковим прикладом сили нашої культури”.

“Сьогодні в повсякденному житті нам часто бракує сміливих ідей, що змінюють світ, бачень, що творять майбутнє. У цьому контексті культурна спадщина, створена Чюрльонісом, є надзвичайно важливою та актуальною”, – передала вона слова президента, додавши, що виставка ще більше згуртує литовців у світі.

Радник прем’єр-міністра Гінтаутас Палуккас у своїй промові назвав виставку “одним із найважливіших заходів ювілейної програми”, який дає змогу сприймати Чюрльоніса як культурний феномен серед видатних митців його часу.

Ш. Бірутіс висловив сподівання, що виставка “надихне нас переосмислити минуле, свідомо досліджувати сучасність і сміливо крокувати в майбутнє, сповнене миру, гармонії та високих цілей”.

Понад сто експонатів, половина – з інших музеїв

Як зазначила кураторка, у виставці представлено 60 робіт самого М. К. Чюрльоніса, який є центральною фігурою експозиції, а загалом – понад сто творів.

“Ми привезли експонати з усієї Європи і навіть з Америки, що стало можливим завдяки третій кураторці Кетлін Соріано,” – сказала В. Лаукайтіене.

Як раніше повідомляли організатори, твори були надані з провідних європейських музеїв – Tate та Британського музею в Лондоні, Musée d’Orsay та Центру Помпіду в Парижі, національних музеїв Естонії, Латвії, Польщі та інших культурних установ.

Більшість експонатів були передані в тимчасове користування. Виставлено чотири роботи з Латвії, а також твори з Німеччини, Бельгії.

“Нам вдалося отримати роботи від литовських колекціонерів, приватних зібрань за кордоном, а також із майстерень сучасних художників. (…) Це дуже дорога виставка, і ми не можемо назвати точну вартість. Деякі твори довелося відмовити через занадто високу ціну – це засмучує”, – зазначила В. Лаукайтіене.

Від бурштину до Місяця

За словами кураторів, у виставці поєднуються сучасні інсталяції та класичне мистецтво. Вона складається з трьох частин – «Море», «Навігація» та «Космос», причому перед останньою демонструється французький фільм Жоржа Мельєса «Подорож на Місяць» (1902).

“Ми припускаємо, що Чюрльоніс міг бачити цей фільм у Варшаві, оскільки добре знав про кіно, що видно з його ескізів. А спосіб подорожі у фільмі – ракета – певною мірою пов’язаний із Литвою, оскільки трактат Казиміра Семенавічуса про артилерійське мистецтво був одним із перших, що пояснював принцип роботи ракет”, – пояснила кураторка Грета Каткевічене.

“Оскільки Чюрльоніс був дуже допитливим митцем, ми вирішили передати його творчість через дві нескінченності – море та космос,” – додала вона.

У виставці представлено не лише живописні твори Чюрльоніса, його сучасників та сучасних митців, а й бурштинові вироби, прикраси, телескопи кінця XIX століття та моделі перших литовських супутників.

“Ми поєднуємо минуле і сучасність, трохи заглядаємо в майбутнє, але завжди залишаємо Чюрльоніса в центрі, підкреслюючи його значущість і акцентуючи увагу на його творчості”, – підсумувала Г. Каткевічене.

Виставка відкрита для всіх відвідувачів Музею мистецтв Чюрльоніса з 21 березня і триватиме до 12 жовтня.

Литва оголосила 2025 рік – роком М. К. Чюрльоніса.

У рамках відзначення 150-річчя з дня народження митця розроблено програму заходів, що включає пам’ятні та мистецькі проєкти, виставки, концерти, освітні ініціативи, видання книг і наукові проєкти, а також заходи за участю литовських громад у світі.

Литовський художник, композитор і культурний діяч Мікалоюс Константінас Чюрльоніс народився 22 вересня 1875 року в Старій Варені, помер 10 квітня 1911 року поблизу Варшави і похований на кладовищі Расу у Вільнюсі.

М. К. Чюрльоніс вважається найвідомішим митцем Литви, який створив унікальні живописні та графічні твори. Його музична спадщина включає симфонічну, хорову та фортепіанну музику, твори для струнних ансамблів і органа.

Останні статті

Нобелівську премію з фізики присуджено за відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження

AFP-AP-BNS Цьогорічну Нобелівську премію з фізики присуджено Френсісу Гальзену (Francis Halzen) за внесок у створення...

Програму з литовської мови доповнено творами класика української літератури Тараса Шевченка

BNS До загальної програми з литовської мови та літератури включено нового автора — українського поета,...

Україна вже працює над власним аналогом Starlink, – Зеленський

Unian Україна створює власну супутникову систему, яка стане аналогом Starlink. Про це президент Володимир Зеленський...

“Хаотичний фінал”: в Bloomberg заявили, що за Макрона Франція стала “найслабшою ланкою” ЄС

Unian/Bloomberg За часи президентства Емануеля Макрона Франція зіткнулася з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою...

більше

Нобелівську премію з фізики присуджено за відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження

AFP-AP-BNS Цьогорічну Нобелівську премію з фізики присуджено Френсісу Гальзену (Francis Halzen) за внесок у створення...

Програму з литовської мови доповнено творами класика української літератури Тараса Шевченка

BNS До загальної програми з литовської мови та літератури включено нового автора — українського поета,...

Україна вже працює над власним аналогом Starlink, – Зеленський

Unian Україна створює власну супутникову систему, яка стане аналогом Starlink. Про це президент Володимир Зеленський...