AP-BNS

Президент Франції Еммануель Макрон заявив у понеділок, що в майбутньому не виключається можливість відправлення західних військ в Україну.

Це питання обговорювалося на зустрічі європейських лідерів у Парижі, оскільки російське вторгнення триває вже третій рік.

Після зустрічі понад 20 глав держав і урядів Європи та офіційних осіб інших західних країн французький лідер заявив, що “ми зробимо все необхідне, щоб не дати Росії виграти війну”.

«Сьогодні немає консенсусу щодо того, щоб відправити війська на десант офіційно, затвердженим способом. Але якщо говорити про динаміку, то нічого не можна виключати», – сказав Макрон на прес-конференції в Єлисейському палаці.

Пан Макрон відмовився надати подробиці про те, які країни розглядають можливість відправлення військ, заявивши, що хоче зберегти певну «стратегічну неясність».

У зустрічі взяли участь канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Польщі Анджей Дуда, а також лідери країн Балтії. Сполучені Штати представляв головний дипломат у Європі Джеймс О’Браєн, а Великобританію – міністр закордонних справ Девід Кемерон.

А.Дуда сказав, що найбільш гостра дискусія точилася щодо того, чи варто вводити війська в Україну, і «домовленості з цього питання досягнуто не було. Тут думки розходяться, але таких рішень немає».

Польський президент заявив, що сподівається, що «найближчим часом ми зможемо разом підготувати великі партії боєприпасів в Україну». Зараз це найголовніше. Україні це дуже потрібно».

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив у понеділок, що деякі країни ЄС і НАТО розглядають можливість відправлення військ в Україну.

Він не вказав жодного джерела для своїх коментарів, сказавши, що не уповноважений давати подробиці.

Раніше Макрон закликав європейських лідерів забезпечити “колективну безпеку” континенту, надаючи потужну підтримку Україні, яка останніми місяцями стикається з дедалі жорсткішими нападами Росії на полі бою.

“Особливо в останні місяці ми бачимо, що Росія стає більш агресивною”, – сказав Макрон.

Макрон наголосив на необхідності зміцнення безпеки, щоб запобігти будь-яким майбутнім нападам Росії на інші країни. Естонія, Литва та Латвія, а також значно більша Польща розглядаються серед можливих майбутніх цілей російського експансіонізму. Усі чотири країни є рішучими прихильниками України.

Раніше цього місяця міністр закордонних справ Естонії заявив, що у НАТО є приблизно три-чотири роки, щоб розбудувати свою оборону.

У відеозверненні президент України Володимир Зеленський закликав лідерів, які зібралися в Парижі, «забезпечити, щоб (президент Росії Володимир) Путін не зміг зруйнувати наші досягнення та поширити свою агресію на інші країни».

Кілька європейських країн, у тому числі Франція, висловили підтримку чеській ініціативі закуповувати боєприпаси та патрони за межами ЄС, повідомили учасники зустрічі.

Прем’єр-міністр Нідерландів Маркас Рютте заявив, що його країна вирішила виділити на ці цілі понад 100 мільйонів. євро.

Крім того, Е.Макрон заявив, що буде запущено нову коаліцію, яка продовжить мобілізацію держав, здатних постачати ракети середньої та великої дальності; Минулого місяця Франція оголосила про поставку 40 додаткових крилатих ракет великої дальності Scalp.

Європейські країни стурбовані тим, що США скоротять допомогу під час обговорення допомоги Києву в Конгресі. Вони також побоюються, що колишній президент США Дональд Трамп може повернутися в Білий дім і змінити напрямок політики США щодо континенту.

Конференція в Парижі відбулася після того, як Франція, Німеччина та Сполучене Королівство нещодавно підписали 10-річні двосторонні угоди з Україною, що є сильним сигналом довгострокової підтримки.