BNS/Sniegė Balčiūnaitė
У вівторок Сейм схвалив пропозицію уряду запровадити тимчасовий банківський солідарний внесок. Цей податок повинні будуть платити всі банки та кредитні установи, а його кошти складають понад 400 мільйонів євро – він використовуватиметься для оборонної та військової та цивільної транспортної інфраструктури.
За закон про тимчасові солідарні внески проголосували 103 члени Сейму, 12 були проти, 13 утрималися.
Міністр фінансів Гінтаре Скайсте заявила, що Литва є четвертою країною в Європейському Союзі, яка ввела такий податок для банків.
«Ці рішення ухвалює не тільки Литва, а й інші країни», – сказала вона перед фінальним голосуванням.
Перед голосуванням Сейм не схвалив пропозицію опозиційного депутата Петроса Гражуліса компенсувати 50% нового податку за кредитом на купівлю першого житла. За цю зміну проголосували 55 членів Сейму, проти були 56, 13 утрималися.
«Це найнеобхідніший захід, (…), тому що якщо відсоткова ставка підвищиться, жодна молода сім’я не залишиться на вулиці, не в змозі платити ці відсотки», – сказав П. Гражуліс перед голосуванням.
Прем’єр-міністр Інґріда Шимоніте на засіданні Сейму заявила, що реалізувати таке положення буде неможливо: «На практиці було б неможливо здійснити таку компенсацію».
Член демократичної фракції «Вардан Ліетувос» Лайма Наґєне засвідчила, що Сейм багато говорить про необхідність допомоги молодим сім’ям, але насправді цього не робить.
Ліберал Андрюс Багдонас критикував, що підприємствам не було надано шестимісячного терміну для адаптації до нового податку. Він також вважає, що після введення податку банки можуть підвищити тарифи на обслуговування.
Представник фракції “Свобода” Вітаутас Міталас заявив, що таким рішенням Литва створює небезпечні прецеденти, які “можуть коштувати набагато більше, ніж можна зібрати з цього тимчасового внеску”.
За словами Айдаса Гедвіласа, який належав до групи членів змішаного сейму на той час, інвестиції в інфраструктуру, які планується фінансувати з податку, принесуть користь усім людям.
У той час інший член цієї фракції Ремігіюс Жемаітайтіс стверджував, що якщо компанії в інших галузях економіки заробляють більше, уряд також може забрати їхні прибутки.
Податок пропонується банкам країни цього року, ймовірно, з прибутком понад 1 мільярд. Прибуток у євро, який вважається несподіваним – вони отримують прибуток від підвищення процентних ставок ЄЦБ.
Закон передбачає, що внесок становитиме 60 відсотків. більше 50 відсотків чистого процентного доходу банків. перевищує середнє значення цих надходжень за чотири звичайні фінансові роки.
Для зменшення внеску банки мають підвищити процентні ставки за депозитами та кредитами – внесок буде зменшено, якщо чистий процентний дохід після його сплати залишиться нижчим за цей дохід у 2022 році, збільшений на 15 відсотків.
Г.Скайсте раніше заявляла, що зараз у банківській системі Литви 11 млрд. євро більше депозитів, ніж наданих кредитів. За її словами, ці кошти без ризику лежать в Європейському центробанку, за які банки отримують відсотки, визначені ЄЦБ.
У президентстві вважають, що податок не повинен заважати новим банкам прийти до Литви. У той час деякі економісти та члени Сейму, як з опозиції, так і з правлячих лібералів і «лібералів», заявляють, що новий податок створює небезпечний прецедент, який погіршить податкове та інвестиційне середовище та конкурентоспроможність країни.
Голова Асоціації банків Литви (LBA) Ейвіле Чіпкуте неодноразово заявляла, що введення податку спотворить конкуренцію між банками, оскільки Revolut не буде його платити і отримає незаконну державну допомогу. Крім того, за її словами, податок порушує Конституцію, оскільки бізнесу не дають достатньо часу для підготовки до податку.
За словами віце-міністра фінансів Гедіміна Норкунаса, звичайний шестимісячний термін для нових податків не застосовується через виняткові обставини, які спонукають до встановлення такого внеску – геополітичну ситуацію.