AP-BNS/Rūta Androšiūnaitė
У п’ятницю в Росії розпочалося триденне голосування на президентських виборах, які майже напевно продовжать правління президента Володимира Путіна щонайменше ще на шість років.
Вибори відбуваються на тлі невпинних репресій проти дисидентів, які паралізували незалежні ЗМІ та відомі правозахисні групи та дали Путіну повний контроль над політичною системою.
Крім того, третій рік триває війна Москви в Україні. Росія має перевагу на полі бою, де вона досягла незначних успіхів за останні тижні.
Тим не менш, дії України залишають Москву вразливою за лінією фронту: атаки безпілотників великої дальності завдають ударів углиб території Росії, а високотехнологічні безпілотники перевели її Чорноморський флот до оборони.
З п’ятниці по неділю виборці голосуватимуть на виборчих дільницях в 11 часових поясах країни, а також у незаконно анексованих областях України. Перші пункти голосування в п’ятницю о 8 ранку. за місцевим часом (четвер о 22:00 за литовським часом) відкрився в найсхідніших регіонах Росії – на Чукотці і Камчатці.
Напруга на виборах невелика, оскільки 71-річний Путін вступає у свій п’ятий термін без реальних суперників. Його політичні опоненти перебувають у в’язниці або за кордоном, а найгучніший з них, Олексій Навальний, нещодавно помер у віддаленій арктичній тюремній колонії.
Три інші кандидати в бюлетені є маловідомими політиками, які належать до символічних опозиційних партій, які дотримуються лінії Кремля.
Захід і спостерігачі не очікують, що вибори будуть вільними і чесними. Крім того, що виборцям залишається мало вибору, можливості незалежного моніторингу також дуже обмежені.
Лише зареєстровані кандидати або державні дорадчі органи можуть призначити спостерігачів на виборчі дільниці, а оскільки голосування триває три дні, майже 100 тис. виборчих дільниць, будь-який реальний моніторинг все ще важко здійснити.
«Вибори в Росії – це взагалі фальсифікація. Кремль контролює, хто бере участь у виборах. Кремль контролює, як вони можуть вести виборчу кампанію. Не кажучи вже про можливість контролювати кожен аспект голосування та процесу підрахунку голосів», – сказав Сем Грін, директор демократичної стійкості Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні.
Україна та Захід також засудили Росію за проведення голосування в регіонах України, які Росія, за її словами, анексувала. Ці анексії не визнають ні Київ, ні його союзники.
Політологи та представники опозиції кажуть, що в центрі цих виборів – Україна. Вони кажуть, що пан Путін хоче використати свою майже впевнену перемогу на виборах як доказ того, що війна та його адміністрація мають загальну підтримку. Тоді опозиція сподівається використати голосування, щоб показати своє невдоволення як війною, так і Кремлем.
Кремль не допустив двох політиків, які прагнули балотуватися з антивоєнним планом і отримали реальну, якщо не переважну, підтримку на виборах, позбавляючи виборців вибору щодо того, за кого голосувати «з ключового питання політичного порядку денного Росії», сказав Аббас Галямов, політолог, який раніше працював спічрайтером В. Путіна.
Розрізнена російська опозиція закликала незадоволених Путіним або війною прийти опівдні в неділю, в останній день голосування, на знак протесту. Цю стратегію просував і А. Навальний незадовго до смерті.
«Ми повинні використовувати день виборів, щоб показати, що ми є, що нас багато, що ми справжні, живі, справжні люди і що ми проти Путіна. […] Що робити далі – вирішувати вам. Голосувати можна за будь-якого кандидата, крім Путіна. Ви можете зіпсувати свій бюлетень», – сказала вдова опозиціонера Юлія Навальна.
Як працюватиме ця стратегія, залишається незрозумілим.
Голос, відома російська незалежна група спостереження за виборами, у звіті цього тижня заявила, що влада “робила все, щоб люди не помітили сам факт виборів”.
Моніторингова організація назвала передвиборчу кампанію «практично непомітною» і найслабшою з 2000 року, коли був заснований Голос для спостереження за виборами в Росії.
У звіті говориться, що виборча кампанія пана Путіна була прихована під президентською активністю, тоді як інші кандидати були «очевидно пасивними».
Як писав Голос, державні ЗМІ приділили виборам менше ефірного часу, ніж у 2018 році, коли востаннє обирали В. Путіна. Замість того, щоб заохочувати голосування та забезпечувати бажану явку, влада, схоже, робить ставку на тиск з боку виборців, яких вона може контролювати, наприклад, росіян, які працюють у державних компаніях чи установах, з метою прийти на вибори, заявила група.
Сама спостережна організація зазнала таких репресій: один із її голів, Григорій Мелконьянц, перебуває у в’язниці в очікуванні суду за звинуваченнями, які розглядаються як спроба тиску на групу перед виборами.
«Нинішні вибори не зможуть відобразити реальні настрої людей», – йдеться у заяві Голосу. «Дистанція між громадянами та рішеннями про долю країни стала більшою, ніж будь-коли».