У всіх одна мрія – щоб Україна виграла війну. Те, про що мріялося раніше, здається наївним і абсолютно неважливим. Українські митці, які розповіли світові про війну у спільному коміксі «До перемоги», кажуть: «Ми робимо все можливе, щоб країна стала вільною», комікс і слово сьогодні є їхньою зброєю.
Збірка коміксів, які українські художники створили з перших тижнів російського вторгнення в Україну і в які вклали весь свій гнів, відчай, мрії та любов, надію та віру, вже з’явилася литовською. «До перемоги» вийшла у видавництві «Alma littera», а дев’ять оповідань, намальованих у різних стилях, переповіла литовською актриса, перекладачка книжок для дітей та підлітків Доната Рінкявічєне.
«До перемоги» — третя її дитяча книга про війну в Україні. Перекладачка книжки каже, що читати та перекладати такі тексти нелегко. «Серце розривається, а як же інакше», – зізнається вона. «І хоча всі історії в книзі мають щасливий кінець, ми знаємо, що насправді стоїть за всім цим».
Д. Рінкявічене згадує, що в дитинстві мала польський комікс про голову професора Доуеля. «Вона була для мене дуже страшною», — усміхається вона, додаючи, що якщо збірку мультфільмів Херлуфа Бідструпа можна назвати коміксами, то це була одна з її книжок, які вона найбільше читала в підлітковому віці. Малюнки українських творців коміксів здивували перекладачку – вони вийшли надзвичайно гарними, подекуди шокуючими, але не тому, що вони брутальні, а тому, що викликають емоції. Не менш дивним було те, що в цій книзі немає жодного натяку на песимізм і відчай. Натомість можна відчути надзвичайну любов до Батьківщини та нескінченний біль за неї. Кожна історія по-своєму особлива, адже її створювали різні творці.
У той час, коли ракети летіли в бік Києва, розробник комп’ютерних ігор Олександр Філіпович із родиною перебував у Львові, у набагато безпечнішому місці. «Оскільки ми були далеко від лінії фронту, ми не відчули всіх жахів війни. Але навіть вулиці міста Львова були сповнені напруги та страху. Сирени тривоги, схованка в укритті спочатку сильно вплинули, важко було зосередитися, працювати, творити. Через деякий час воєнні будні увійшли в норму, тепер я в Києві, я більше не хочу залишати рідне місто», – розповідає один із авторів збірки коміксів. Йому здається, що головне в ці важкі часи – не опускати руки, не втрачати надії, не вішати носа і дотримуватися щоденних ритуалів.
Авторка серіалу про відважного тракториста Дана Вітковська каже, що росла в атмосфері патріотизму та любові до Батьківщини – України. Не так давно переїхавши до Києва, мисткиня тривалий час відчувала затишок у цьому місті, а коли почалася війна, каже, відчувала до нього особливо сильні почуття.
«Перші години війни були важкими. Я завжди знав у глибині душі, що на нас нападуть, тому шок швидко пройшов. Емоційно я відчуваю – я змінилась. Не можу сказати, що бачила справжню війну, але місяці, коли ти відчуваєш постійну загрозу смерті і щодня приходять жахливі звістки про загиблих, змінюють твоє уявлення про світ і життя. І якщо ми хочемо залишатися здоровими, ми повинні усвідомити, що будь-який день може стати нашим останнім. Тоді ви кажете – так ви їздите робити щоденну роботу», – каже Д.Вітковська.
Найголовнішим персонажем в цій історії став український тягач, який відбуксирував російський танк. «Це популярна історія, я хотіла її трохи покращити». Цей комікс – моя данина пам’яті українським фермерам, які працюють у полі, ризикуючи життям. Хочу сказати тим, хто буде читати, будьте завжди готові захистити свою правду і те, що вам належить», – каже Д. Вітковська, яка мріє стати голосом українського мистецтва – адже цей голос замовчувався століттями.
Сценарист, продюсер, розробник відеоігор, автор коміксів Денис Фадєєв не покидав Києва, де весь час працював. «Я любитель історії військової справи, постійно збираю інформацію про військові конфлікти. Логіка говорить, що жоден дурень не почне війну, якщо він не на 85% впевнений, що ти можеш виграти. Зараз Україна має сильну армію, сучасне озброєння, мотивовану піхоту, але наш ворог створив свою дурну пропаганду і сам у це повірив. З тих пір, як я прокинувся від вибухів вранці 24 лютого, я мав тисячу неймовірних причин подумати про героїзм українських воїнів.
Історія острова Зміїний, як та знаменита фраза про російський корабель, буде жити вічно. Тому я вас прошу: підтримайте Україну, адже навіть кілька доларів можуть сприяти тому, що російському монстру буде зламано хребет».
Ігор Курилін, який намалював історію про героїв «Острова Зміїний», створював комікси з дитинства. Художник, який живе у Дніпрі, не має наміру переїжджати зі свого міста і сьогодні працює навіть більше, ніж раніше. Він каже, що ця робота значною мірою допомагає розвіяти страх перед вибухами та сиренами повітряної тривоги. «Історія острова Зміїний вчить нас, що навіть перед обличчям небезпеки необхідні спокій і впевненість, що правда йде рука об руку з перемогою.
