Unian/BBC

Останніми місяцями Росія посилила удари по українській залізничній інфраструктурі – одній із ключових систем, що забезпечують стійкість країни під час війни, пише BBC. Залізниця протяжністю 21 000 кілометрів виконує не тільки транспортну, а й стратегічну функцію, залишаючись символом стійкості та життєздатності України. Через ці атаки страждають і мирні жителі.

Зокрема, під час удару Росії по потягу на станції в Шостці (Сумська область) на початку жовтня постраждали 13 осіб. Один чоловік помер від серцевого нападу, серед госпіталізованих – троє дітей. Україна стверджує, що ціллю атаки були мирні жителі та рятувальники, що може кваліфікуватися як воєнний злочин за міжнародним правом.

За даними “Укрзалізниці”, у вересні кількість атак була вдвічі вищою, ніж у серпні, – удари завдавали не тільки по поїздах, а й по інфраструктурі, що забезпечує їхню роботу. Заступник міністра розвитку громад і територій України Олексій Балеста, який курирує залізничну галузь, каже, що половина всіх атак від початку війни припала саме на останні два місяці

“Майже щодня за останні два місяці ми стикаємося з прицільними ударами по інфраструктурі “УЗ” і по енергетичних об’єктах”, – каже він. За словами Балести, Росія “полює за локомотивами – навмисно б’є по вантажних і пасажирських поїздах”.

ЗМІ повідомляє, що також з’явилися й повідомлення про замінування поїздів на різних маршрутах, через що доводиться зупиняти рух, евакуювати пасажирів і перевіряти вагони на предмет вибухівки.

Чиновники називають дві основні причини почастішання атак

Перша – різко зросли можливості Росії виробляти велику кількість відносно дешевих дронів типу “Шахед”, здатних літати все далі.

Друга – майже повна стагнація на лінії фронту, через що російська армія змістила фокус на руйнування шляхів постачання.

“Противник намагається повністю зупинити нас. Це частина тактики війни – посіяти паніку серед громадян, зруйнувати економіку і зробити країну непридатною для життя”, – заявляє гендиректор “УЗ” Олександр Перцовський.

За його словами, ключовими елементами української відповіді стали максимально швидка ліквідація наслідків ударів, координація з військовими і навчання персоналу розпізнаванню можливих диверсій.

Також повідомляється, що зростання атак залізницею збіглося з новими ударами Росії по енергетичній інфраструктурі України. Україна ж продовжує методично завдавати ударів по російських НПЗ, погіршуючи ситуацію з дефіцитом палива в низці регіонів РФ.