Unian/Welt
Війна між Іраном і США, яка призвела до різкого зростання світових цін на нафту, тимчасово принесла Росії понад 13 млрд євро додаткових доходів. Однак економічний ефект від нафтового буму значною мірою нівелювали українські удари по російських нафтопереробних заводах, які спричинили дефіцит пального, прискорення інфляції та зростання бюджетного дефіциту. Про це йдеться в аналізі видання WELT із посиланням на дослідження аналітичного центру Bruegel.
За підрахунками Bruegel, у березні-червні 2026 року Росія отримала близько 1,18 трильйона рублів (приблизно 13,5 млрд євро) додаткових надходжень від експорту нафти й газу. Причиною стало різке зростання світових цін на енергоносії на тлі бойових дій на Близькому Сході та напруженості навколо Ормузької протоки.
Аналітики зазначають, що ці надприбутки дорівнюють приблизно 0,5% російського ВВП. Водночас навіть вони не змогли компенсувати загальне падіння нафтових доходів порівняно з минулим роком
Експерт Центру Карнегі Сергій Вакуленко погодився з оцінками Bruegel, зазначивши, що вони відповідають реальній ситуації.
Попри тимчасове покращення доходів, бюджетні проблеми Росії лише загострюються. За даними Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW), за перші п’ять місяців 2026 року дефіцит федерального бюджету сягнув шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП, і до кінця року може суттєво перевищити запланований рівень.
Однією з головних причин погіршення ситуації стали регулярні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні підприємства. За оцінками експертів, значна частина виробничих потужностей уже виведена з ладу.
Експерт енергетичного ринку Михайло Крутіхін оцінює, що до середини червня було пошкоджено близько 40% потужностей із виробництва дизельного пального та до 60% потужностей із виробництва бензину.
На цьому тлі Росія була змушена тимчасово обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, збільшити імпорт пального й навіть дозволити продаж на внутрішньому ринку палива нижчої якості.
За даними Meduza, з початку року обсяги торгівлі бензином у Росії скоротилися майже наполовину, тоді як ціни на нього зросли приблизно на 46%.
Економісти зазначають, що подорожчання пального підживлює інфляцію, обмежує можливості Центрального банку Росії знижувати процентні ставки та стримує інвестиційну активність. Водночас сильний рубль і проблеми з переробкою нафти зменшують рублеві доходи державного бюджету навіть попри високі світові ціни на нафту.