AFP-BNS
Росія, можливо, звертається до нової криптовалюти під назвою A7A5, щоб забезпечити потрапляння грошей у країну та їх виведення за кордон, а також уникнути західних санкцій, заявили експерти, опитані інформаційним агентством AFP.
З лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну, проти Москви було запроваджено низку міжнародних санкцій, спрямованих на економічний тиск і примушення Кремля зупинити війну.
Однак криптовалюта A7A5, яка з’явилася у лютому цього року, відкрила російським компаніям і особам, що прагнуть уникнути санкцій у торгівлі з іноземними партнерами, альтернативний спосіб платежів, йдеться у звіті неурядового Центру інформаційної стійкості (CIR), що базується у Великій Британії.
A7A5 – це стейблкоїн, тобто криптовалюта, забезпечена традиційними активами, у цьому випадку – прив’язана до рубля, що робить її складнішою для відстеження західними структурами, ніж альтернативи, прив’язані до долара США.
Її як «першу в історії стейблкоїн, прив’язаний до рубля», випустив проросійський молдовський олігарх та російський державний банк, повідомив AFP Джордж Волошин з групи з протидії відмиванню коштів ACAMS.
Хоча вона ще не широко використовується, експерти зазначають, що її створення є важливим кроком Москви у зменшенні залежності від великих криптовалютних компаній, багато з яких співпрацюють із західними урядами.
Російський стейблкоїн
Відтоді, як Росію було відключено від міжнародної банківської системи SWIFT, її активи заморожені, а інвестиції заборонені, Москва вже почала використовувати криптовалюти для обходу фінансових обмежень, встановлених США та їхніми союзниками.
Стейблкоїни особливо привабливі тим, що їхній курс менш волатильний порівняно з іншими криптовалютами.
За даними кількох аналітичних компаній, зокрема Elliptic, люди також використовували криптовалюти для прямих пожертвувань як українській армії, так і російським військам.
Однак Росія зіткнулася з проблемою: найпопулярніший стейблкоїн USDT прив’язаний до долара США та контролюється компанією Tether, яка співпрацює з установами США та Європи.
Раніше цього року Tether заблокувала токени USDT на суму 28 млн доларів США (23,9 млн євро), що зберігалися у криптовалютних гаманцях на найбільшій російській біржі Garantex, яку закрили після глобальних дій проти незаконних операцій.
Для Росії «це стало справжнім попереджувальним сигналом», сказала старша дослідниця CIR Еліс Томас.
«Це змусило їх замислитись над тим, що їм потрібен власний стейблкоїн, щось, що вони можуть контролювати», – додала вона.
Перед самим закриттям Garantex десятки мільйонів доларів США були переведені з USDT у A7A5, свідчать дані компанії з моніторингу криптовалют Global Ledger.
Як це працює
A7A5 забезпечується депозитами у російському банку Промсвязьбанк, на який накладені санкції через його зв’язки з урядом та армією.
Криптовалюта торгується на біржі Grinex, що розташована у Киргизстані – країні, яка вважається більш прихильною до російських інтересів і менш вразливою до західного тиску.
A7A5 також зареєстрована в Киргизстані, а не в Росії, оскільки ця середньоазійська країна пропонує сприятливе правове середовище для криптовалют і є більш стійкою до «санкцій та іншого економічного тиску», сказав директор проєкту A7A5 Леонід Шумаков в опублікованому онлайн інтерв’ю.
Менш ніж за пів року з моменту випуску A7A5 у токенах цієї криптовалюти зараз зберігається близько 150 млн доларів США (128 млн євро).
Ці операції не обов’язково є незаконними, але вони можуть становити проблему, якщо ними користуватимуться особи чи суб’єкти під санкціями, які прагнуть повернутися до глобальної фінансової системи, попередив представник ACAMS Дж. Волошин.
За групою A7, яка створила A7A5, стоїть Ілан Шор, молдовський бізнесмен і політик, який наразі мешкає в Росії.
Дослідники виявили зв’язки між A7A5 і політичною діяльністю І. Шора в Молдові, зокрема вебсайти, пов’язані як із криптовалютою, так і з бізнесменом, які використовують одну й ту ж IP-адресу.
Ці дані дають підстави вважати, що криптовалюта може використовуватися як інструмент політичного впливу.
І. Шор і його компанія вже потрапили під санкції Великої Британії, а нещодавно – і Європейського Союзу. ЄС звинуватив їх у спробах втручання у президентські вибори та референдум у Молдові 2024 року щодо вступу до ЄС, що здійснювалися за тісної співпраці з Москвою.