BNS/Jurgita Andriejauskaitė

Забудовники кажуть, що замість окремих схованок і укриттів раціональніше було б побудувати в столиці метро, ​​яке також могло б служити захистом у разі загрози, а голова комітету Сейму з національної безпеки і оборони (NSGK) Лаурінас Кашчунас згоден із цим.

«Сьогодні набагато дорожче утримувати окремі укриття, окремі схованки, аніж там, де є велике скупчення людей у ​​столиці, починати проектувати та будувати метро. Я розумію, що це величезна інфраструктурна будівля, але литовські будівельники та підрядники побудували таку будівлю у Фінляндії, Швеції та Норвегії», – сказав у середу радіо LRT Далюс Гедвілас, голова Асоціації будівельників Литви.

Наразі забудовники зобов’язані проектувати укриття у новозбудованих багатоквартирних будинках. За словами Д. Гедвіласа, укриття може захистити людей на кілька годин, а метро забезпечить безпеку на більш тривалий період часу. Війна в Україні показує, що людям доводиться ховатися навіть протягом кількох днів.

«Я бачив київське метро, ​​треба думати не тільки про те, що буде з багатоквартирними будинками, а й про складну інфраструктурну структуру, яка б включала сховище питної води, сховище палива, електростанцію. Тому що цивільна безпека передбачає не просто перебування на кілька годин, поки є небезпека. Я вважаю, що для цього потрібне комплексне рішення, стратегічне рішення», – сказав голова асоціації.

«Якби ми почали проектувати метро у Вільнюсі сьогодні, то воно, ймовірно, з’явилося б лише через 10-12 років, тому в 2035 році є шанс, що ми матимемо таку споруду, яка захистить значну частину жителів і гостей Вільнюса”, сказав він.

За його словами, слід також враховувати той факт, що утримання індивідуальних укриттів і схованок вимагає фінансових ресурсів.

«Потрібна комплексність у вирішенні проблеми. Ми не повинні концентруватися на багатоквартирних будинках», – сказав Д.Гедвілас.

Голова NSGK Сейму Лаурінас Кашчюнас сказав, що підтримує таку ідею та оцінює її зовсім інакше, ніж кілька років тому.

«Я належав до руху метро, ​​який діяв у Сеймі попереднього терміну. Насправді я повністю згоден – у деяких країнах метрополітен – це, насамперед, питання цивільного захисту, а по-друге, питання інфраструктури для транспорту. Я б дуже вітав, якби ми почали серйозні, виважені дискусії щодо проекту метро у Вільнюсі. Я дійсно дивлюся на це зовсім інакше, ніж 3-4 роки тому”, – сказав він.

Восени 2018 року Сейм прийняв Закон про впровадження метрополітену та створив умови для приватних інвесторів для будівництва метро. Ця будівельна норма набула чинності на початку 2020 року.

Дискусії про необхідність метро у Вільнюсі точаться вже не один десяток років: прихильники заявляли, що проект залучить мільйонні інвестиції, а поява цього виду транспорту позбавить місто від пробок. Критики стверджують, що у Вільнюсі надто мало жителів, щоб будівництво було вартим, і що це також зашкодить спадщині.