BNS/ Jurgita Andriejauskaitė
На відзначення 34-ї річниці Дня незалежності Литви лідери країни закликають не піддаватися страху, діяти сміливо та зосередитися на найважливіших рішеннях.
Опівдні на Майдані Незалежності відбулася церемонія підняття прапорів трьох країн Балтії, прозвучали вітальні слова лідерів країни. Тисячі жителів зібралися в центрі столиці, щоб відсвяткувати 11 березня.
«Сьогодні ми святкуємо, тому що 34 роки тому ми обрали свободу, ми обрали мужність діяти та писати власну історію. Ми вирішили безрозсудно пірнути в незалежність, не дивлячись на минуле і не боячись майбутнього», – сказав зібранню глава країни Гітанас Науседа.
За його словами, тодішнє рішення Литви містило в собі не тільки всю рішучість, яка була тоді у представників нації, але й усі пов’язані з цим ризики.
«Сьогодні, після 34 років незалежності, чому ми витрачаємо час на припущення, коли на нас нападуть, і лякаємо себе?» Чому ми дозволяємо публічно допитувати наших союзників, які неодноразово обіцяли воювати разом з нами? Чому ми дозволяємо страху керувати собою? Це не свобода. Свобода – це не постійний, нескінченний, нав’язливий пошук зовнішніх гарантій. Свобода – це прийти і зробити те, що треба», – сказав президент.
За його словами, 11 березня литовці були справді, безсумнівно, мужньо вільними. Г. Науседа побажав і надалі залишатися гідним, вільним і зосередженим.
Спікер Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен сказала на Майдані Незалежності, що історія країни неодноразово показувала, що ми маємо силу зосередитися, коли це необхідно.
«Це було у нас у найважчі для Литви часи, є й зараз. За останні роки ми не раз показували це і рідним, і чужим. Зараз нічого не закінчилося. Нам усім знадобиться набагато більше терпіння, рішучості і, в той же час, спокійного ставлення, щоб зосередитися на найважливіших рішеннях і роботі», – сказала вона.
Прем’єр-міністрка Інґріда Шимоніте, вітаючи з нагоди 11 березня, зазначила, що 34 роки тому Литва відкрила ворота незалежності, за якими чекав жаданий, але незнаний шлях.
«Були скептики, були скептики, які казали, що ми не готові, були наївні, які казали, що нам потрібно просто прорватися, а все інше подбає про себе. Звичайно, реальність, як це зазвичай буває, нікому не підіграла. Реальність, як і свобода, — це шлях, яким ми крокуємо непохитно й терпляче щодня, і наскільки далеко ми просунемося вперед, залежатиме від того, наскільки ми намагатимемось, скільки спотикатимемось. Дорогу долають ті, хто йде, і навіть найдовша подорож починається з першого кроку», – сказала І. Шимоніте.
За її словами, Литва любить свободу і залишиться на її шляху.