AFP-BNS

Парламент Киргизстану в середу ухвалив закон, метою якого є закріплення використання киргизької мови як пріоритетної, а не російської.

Починаючи з лютого 2022 року, коли Росія віддала наказ ввести війська в Україну — ще одну колишню радянську республіку, яку Москва вважає частиною своєї сфери впливу, — п’ять колишніх радянських держав у регіоні почали вживати заходів для заохочення і зміцнення своєї національної ідентичності.

Відповідно до нового закону, щонайменше 60% контенту, що транслюється по телебаченню та радіо, має бути киргизькою мовою, топоніми повинні писатися киргизькою, а киргизький текст у рекламі має бути більшим за російський.

Близько 80% із семи мільйонів жителів Киргизстану розмовляють російською мовою, яка часто використовується в повсякденному спілкуванні.

«Якщо ми будемо настільки байдужими до киргизької мови, то в наступні роки перестанемо бути нацією», — заявив голова парламенту Нурланбек Тургунбек Уулу.

Ці заходи також передбачають, що киргизькою мовою повинні володіти державні службовці, включаючи суддів, чиновників, прокурорів та обраних осіб.

Деякі законодавці висловили занепокоєння тим, що значна частина державних службовців не володіє киргизькою мовою на достатньому рівні, що може призвести до кадрового дефіциту в парламенті.

У Киргизстані як киргизька, так і російська мови мають статус державних.

У всій Центральній Азії знання російської мови досі асоціюється з вищим соціальним статусом, що дає змогу отримати престижніші посади, а трудовим мігрантам — поїхати працювати до Росії.

Проте вторгнення Росії в Україну, яке, за твердженням Москви, частково було спричинене прагненням захистити етнічних росіян і російськомовне населення на сході країни, викликало занепокоєння серед лідерів регіону.

Деякі російські політики у відповідь на спроби країн Центральної Азії зміцнити свою національну ідентичність звинуватили ці держави в бажанні дистанціюватися від своєї союзниці.