Unian

Десятки найвразливіших країн, які брали кредит у Китаю, зіткнуться з необхідністю платити за рахунками. Загальна сума боргу перевищує 20 мільярдів доларів.

Видання The Guardian пише, що в аналізі австралійського аналітичного центру зовнішньої політики Lowy Institute йдеться про те, що у 2025 році 75 найбідніших країн змушені виплатити Китаю рекордно високий борг у розмірі 22 млрд доларів. Необхідність повертати борги створює навантаження на місцеве фінансування охорони здоров’я та освіти, а також на боротьбу зі зміною клімату.

“Кредитування Китаєм скоротилося саме тоді, коли воно найбільше потрібне, натомість створюючи великий чистий фінансовий відтік, коли країни і так перебувають під сильним економічним тиском”, – вказали дослідники

Кредити були видані в основному в рамках ініціативи президента Сі Цзіньпіна “Пояс і шлях” – глобальної програми інвестицій в інфраструктуру, яка фінансує національні проєкти від шкіл, мостів і лікарень до великих доріг, морських і повітряних портів. Завдяки цій програмі Китай став найбільшим постачальником двосторонніх позик, а в 2016 році його загальна сума перевищила 50 мільярдів доларів.

Програма була орієнтована на країни, що розвиваються, де урядам складно отримати доступ до інвестицій. Однак ця практика викликала занепокоєння з приводу китайського впливу і контролю, а також звинувачення в тому, що Пекін прагне заманити країни в боргову пастку.

Уряд Китаю заперечує звинувачення, що він навмисно створює боргові пастки, а одержувачі допомоги також відбиваються, кажучи, що Китай надійніший партнер і пропонує найважливіші кредити, коли інші відмовляють.

Однак у доповіді зазначено, що рекордно високий борг перед Китаєм може бути використаний для “політичного впливу”, і наголошується, що це відбувається на тлі скорочення іноземної допомоги адміністрацією Трампа.

Також ідеться про нові великі кредити, надані Гондурасу, Нікарагуа, Соломоновим островам, Буркіна-Фасо та Домініканській Республіці протягом 18 місяців після того, як країни відвернулися від Тайваню. Пекін продовжує фінансувати Пакистан, Казахстан, Лаос і Монголію, а також країни, що видобувають найважливіші мінерали та метали, як Аргентина, Бразилія та Індонезія.

Водночас ситуація, що склалася, поставила Китай у скрутне становище – Пекін опинився між дипломатичним тиском, що вимагає реструктуризації непосильного боргу вразливих країн, і внутрішнім тиском, що вимагає відкликання кредитів на тлі економічного спаду в країні.

Мита Трампа щодо Китаю – головні новини

Президент США Дональд Трамп проти Китаю найбільші мита. Сукупна ставка склала 145%. Своєю чергою Пекін запровадив обмеження на експорт рідкоземельних металів, що поставило під загрозу глобальні поставки ключових матеріалів для високотехнологічного виробництва.

Рідкоземельні метали необхідні для різного виробництва – від винищувачів до стрижнів ядерних реакторів і смартфонів.

12 травня стало відомо, що США і Китай домовилися тимчасово знизити мита на товари, щоб знизити торговельну напруженість і дати час на врегулювання розбіжностей.