прес-реліз
«Три литовки увійшли в ратушу… і облили пляж водою», — повідомила газета «The Sydney Morning Herald» перед прем’єрою опери-спектаклю «Сонце і море» в Австралії.
Творчість художниць Руґіле Барздзюкайте, Вайви Грайніте та Ліни Лапеліте можна буде почути на найбільшому фестивалі мистецтв у Сіднеї 6-8 січня. Мер міста Кловер Мур із задоволенням відкрив для нього Ратушу в центрі Сіднея, і після перших виступів австралійські ЗМІ назвали Sun and Sea блискучим і унікальним досвідом.
Після Венеціанської бієнале мистецтва 2019 р отримала найвищу оцінку «Золотий Лев», оперу-спектакль запрошують до показів у найвідоміших виставкових просторах, музичних і театральних залах, на фестивалях і подіях по всьому світу. Лежачи під штучним сонцем траси і співаючи про втому людини і планети, відпочивальники починають цьогорічний тур Австралією. «Сонце і море» відкрився тритижневим, починаючи з 1977 року. проходить у Сіднеї, представляючи творців театру, музики, танцю та візуального мистецтва з усього світу.
«Це магія: твір рухається в напрямках географічних посилань, згаданих у лібрето. Одна з героїнь опери оспівує свої запаморочливі враження від відпустки в Австралії. Її ейфорія під час дайвінгу вздовж Великого Бар’єрного рифу за іронією долі говорить про занепад цієї коралової колонії, одного з найбільших живих організмів. Я не очікувала, що уривки про агресивні та приємні способи використання ресурсів Землі в тексті, написаному майже п’ять років тому, прозвучать як місцеві новини для австралійців, яких спустошили сонце та постійні пожежі», – розповідає письменниця В. Грайніте, авторка лібрето «Сонце і море».
Створену литовськими артистами оперу-виставу виконує в Австралії міжнародна трупа солістів, до якої приєдналися учасники чотирьох хорів. Можливість зібрати майже сотню співаків та волонтерів надала неординарність простору заходу. Рекордний штучний пляж площею понад тисячу квадратних метрів був створений у побудованій в 19 столітті Ратуші Сіднея. Аж до відкриття Сіднейського оперного театру тут проходили концерти, прийоми гостей і церемонії Олімпійських ігор 2000 року. У тому ж залі, де демонструється «Сонце і море», 1890 р встановлено найбільший на той час орган у світі.
«Особливо масштабна вистава потребує більше зусиль, щоб поставити її наживо, але волонтери з ентузіазмом і природно включаються в дію твору. Мабуть, більше, ніж будь-де в Австралії, можна відчути, наскільки сильна пляжна культура, і я відчула на своїй шкірі, що саме сонце тут набагато сильніше», — розповідає про свою подорож до Австралії Р. Барздзюкайте, одна з авторок матеріалу. Підтримуючи це, Л. Лапеліте каже, що, подорожуючи та вивчаючи природу та історію країни протягом кількох тижнів перед виставою, вона на власні очі бачила пейзаж, спустошений екологічними катаклізмами: «Набагато більше, ніж раніше, здається, що твір є призначений для контексту Австралії».
Опера-вистава привернула особливу увагу австралійських ЗМІ вже після перших вистав. Стів Доу, оглядач The Guardian з питань мистецтва та культури в Сіднеї, назвав The Sun and the Sea коментарем про привілеї та одою сучасному життю виснажливої роботи. Австралійське видання журналу Time Out дає цьому твору найвищу оцінку та називає його гострим нагадуванням про неминучий кінець людства. «Партитура Лапеліте оманливо проста, вона складається з електронних звуків, клавіатур, що лунають, і різноманітних співочих текстур, що висять над ними. Стримана, тонша текстура музики, яка, здається, лунає звідусіль і нізвідки, означає, що такі шуми, як удар ракетки по м’ячу, дитяче воркування, плач і регіт стають частиною звукового ландшафту. Лібрето Грайніте також делікатне, сповнене як дуже смішних, так і відчайдушно сумних моментів. Режисура та сценографія Барздзюкайте також чарівні», – пише театральний критик Шарлотта Смі у Time Out, захоплюючись радістю відкриття та приємно підібраними кольорами пляжу вистави.
Художній редактор і письменниця Дебора Джонс у журналі про музику, мистецтво та культуру Limelight дає Sun and Sea п’ять зірок, називаючи його блискучим і незабутнім. Автор тексту виділяє використаний у композиції Л. Лапелите влучний ритм остинати, який перетворює музику твору на ніжні підводні течії, які доповнюються розслаблюючими, а часом і дражливими мелодіями. Д. Джонс описує роботу Р. Барздзюкайте як цікаву вправу, створену для глядача, яка вчить зосередженості, уваги та пошуку артистів, які співають на пляжі. А тексти, написані В. Грайніте та перекладені англійською Рімосом Ужгірісом, критик називає повними поживи для роздумів.
«Цікавий збіг обставин, що вся команда поїде до Чилі з Сіднея. У лібрето «Сонця і моря» за австралійським уривком слідує уривок про банан, який приходить з Південної Америки в наші північні широти. Пишучи, я думав про харчові милі, про відстані, які фрукти та овочі долають до нас, і про слід, який вони залишають на навколишньому середовищі. Я навіть не уявляла, що сам твір перетвориться на мандрівний імпортний банан», – міркує про мандрівку твору світом В. Грайніте. Найближчим часом роботу планують показати в Сантьяго, Буенос-Айресі, Відні та Парижі.