Unian/Politico

Італія та Німеччина у п’ятницю, 23 січня, проведуть спільний оборонний саміт. Як пише Politico, це не перший сигнал про поглиблення відносин цих двох країн за останній час.

На фоні дедалі більших розбіжностей із Францією, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прагне об’єднати зусилля з ультраправою прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні, зробивши її своєю правою рукою. Саміт має зміцнити їх союз.

Очікується, що Мерц і Мелоні підпишуть угоду про співпрацю в галузі оборони. Поки незрозуміло, що вона передбачає, але німецька Rheinmetall та італійська Leonardo вже мають спільне підприємство з виробництва танків та іншої військової техніки . Загалом у зустрічах візьмуть участь 21 високопоставлений міністр з двох країн, які, як очікується, підпишуть близько 10 угод

Автори пишуть, що їх об’єднує прагнення охолодити напруженість у стосунках з президентом США Дональдом Трампом. І Мерц, і Мелоні прагнули уникнути трансатлантичних конфліктів . У гасінні конфлікту їх підтримували міністри закордонних справ Йоганн Вадефуль та Антоніо Таяні.

І обидва незадоволені президентом Франції Еммануелем Макроном.

“Берлін роздратований тим, що Париж намагався підірвати знакову торговельну угоду Меркосур з Південною Америкою, якої німці давно прагнули для сприяння промисловому експорту. Німеччина також розглядає можливість виходу зі спільної програми винищувачів вартістю 100 мільярдів євро через суперечки з Францією”, – йдеться у статті.

Натомість Італія та Німеччина розробляють план дій щодо відродження промисловості ЄС та розширення експорту. Вони мають представити його на саміті Європейської Ради 12 лютого.

У розмові з виданням берлінські чиновники захоплено висловлюють свою думку щодо зростаючої співпраці з Мелоні, описуючи відносини з Римом як надійні. Італійський чиновник також високо оцінив “хорошу хімію” між Мерцем та Мелоні особисто. Це разюче контрастує з відомими напруженими стосунками між Мелоні та Макроном, які часто конфліктували .

“Насправді, між двома лідерами є суттєві розбіжності. Мелоні відмовився підтримати план, який просував Мерц, щодо використання заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні. Мелоні також ненадовго відмовився підтримувати торговельну угоду Меркосур, щоб домогтися поступок для італійських фермерів, перш ніж зрештою підтримати її”, – додали автори.

Окрім того, Рим і Берлін можуть виявитися дуже незручними союзниками, коли справа доходить до державних фінансів: “Італія давно виступає за більш м’яку європейську фіскальну політику – і є природним союзником Франції в цьому питанні – тоді як Німеччина виступає залізним дисциплінарним організатором витрат на континенті”

Але Мелоні скорочує витрати Італії, а Мерц очолив історичне збільшення витрат на інфраструктуру та оборону, спричинених боргами. Також вони скорегували політичну позицію – Мелоні робить свою націоналістичну праву партію більш центричною, а Мерц різко змістив свою консервативну позицію у правий бік щодо поглядів на міграцію.

“Це ідеологічне злиття сприяло потеплінню відносин. Оскільки Мерц шукав партнерів на європейському рівні, щоб різко зменшити приплив шукачів притулку до Європи, зменшити регулювання та просувати збільшення торгівлі – і створити противагу Макрону – Мелоні стає дедалі важливішою фігурою для канцлера”, – робить висновок видання.

Однак на думку дипломатів, у цих відносинах завжди будуть обмеження, адже існує багато питань, на які у Мерца та Мелоні різні погляди. Зокрема, це зобов’язання щодо витрат на військові проекти, які Італія прагне скоротити.