BNS

З березня 2024 року Державна інспекція литовської мови обіцяє почати перевірку того, наскільки біженці з війни з України, які працюють в країні, знають литовську мову.

Про це повідомляється в листі, надісланому 16 березня голові Комітету освіти та науки Сейму та трьох інших міністерств – освіти, науки та спорту, соціального захисту та праці та економіки та інновацій – Державної литовської мовної інспекції. Його копію опублікувала у Facebook міністр економіки та інновацій Аушріне Армонайте у вівторок увечері.

Голова Державної інспекції литовської мови Аудрюс Валотка підтвердив BNS, що такий лист було надіслано до установ. За його словами, це зроблено для того, щоб уникнути можливої ​​”дивної соціолінгвістичної ситуації” та забезпечити можливість українцям вивчати литовську мову.

«Ми опитали всі муніципалітети, їхніх мовних менеджерів, і побачили, що ситуація далеко не скрізь хороша. Що десь (українці – BNS) навчаються і тому подібне, а десь просто немає освітніх ресурсів, немає кому вчити, держава не виділила коштів на освіту, українці хотіли б вчитися, але немає де, – сказав BNS А.Валотка.

«Ми абсолютно не хочемо, щоб у середині 2024 року раптом виникла якась дивна соціолінгвістична ситуація, щоб, наприклад, кілька тисяч людей (…) не склали іспит, який мали складати. Потім (виникне питання – BNS), де зберігати і де зберігати ті ресурси. Про це варто подбати заздалегідь. Це мета цього листа”, – додав він.

За словами А. Валотки, при роботі з клієнтами чи пацієнтами зазвичай вимагається володіння мовою не нижче рівня А2. Голова Державної інспекції литовської мови повідомив, що 17 квітня цю ситуацію обговорять у Комітеті Сейму з питань освіти і науки.

У документі, підготовленому в середині березня, Державна інспекція литовської мови повідомляє, що з березня 2024 року, після завершення дворічного мораторію на обов’язкове володіння литовською мовою для біженців війни з України, розпочнеться контроль за рівнем володіння мовою. Мовляв, якщо роботодавці не нададуть довідку про складений їхнім працівником мовний іспит, «мовна інспекція та міські мовні менеджери будуть змушені вжити заходів».

У документі також зазначено, що до Державної інспекції литовської мови надходять скарги на біженців війни з України, які не спілкуються литовською на робочих місцях. За даними установи, “з юридичної точки зору це є порушенням мовних прав громадян Литви”.

Тоді міністрка економіки та інновацій А. Армонайте, яка поширила копію документа у Facebook, звинуватила Державну інспекцію литовської мови у відсутності співчуття та пообіцяла припинити «переслідування біженців із війни та компаній, які працевлаштовували їх”.

«Сумно і дивно, що такий прямолінійний підхід до своєї роботи і відсутність співчуття до людей, які постраждали від війни. Я сама не вмію розмовляти ні українською, ні російською, але ніколи не мала проблем з іноземними операторами послуг, послугами яких користуюся щотижня. Крім того, неможливо не помітити, скільки людей вже говорять литовською мовою і всіма силами намагаються це робити», – повідомила А.Армонайте у Facebook у вівторок увечері.

«Добре, що ми отримали копію цього листа до міністерства. Ми вживемо всіх заходів, щоб припинити переслідування біженців і компаній, які їх наймають», – додав міністр.

За даними Служби зайнятості, у лютому в Литві працювали 23,3 тис. українців, а 3,7 тис. шукали роботу.