AP-BNS

Російські розвідувальні служби почали агресивніше намагатися викрадати західні технології та оборонні секрети, оскільки санкції посилюють тиск на воєнну економіку країни, повідомили агентству AP троє високопоставлених представників європейських розвідувальних служб.

За їхніми словами, агенти Москви створюють фіктивні компанії, вербують посередників і залучають кіберрозвідників та хакерів для збору інформації, яка також може бути використана для атак на критично важливу інфраструктуру.

Чотири роки міжнародних санкцій обмежували можливості Москви купувати машини, технології та наукові розробки в Європі, а виснажлива війна в Україні послабила ключові галузі промисловості та наблизила країну до можливої фінансової кризи.

«Вони точно знають, що їм потрібно», і докладають «серйозних зусиль», щоб отримати сучасні верстати, заводське обладнання, наукові розробки та технології подвійного призначення, заявив заступник керівника оперативного підрозділу Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін.

Росія прагне отримати найсучасніші дослідження, оборонні технології та програмне забезпечення

У Швеції об’єктами інтересу Росії стали оборонна промисловість і передові дослідження, пов’язані з найсучаснішим озброєнням країни, зокрема винищувачами Gripen, зазначив К. Веделін. За його словами, також здійснюються спроби отримати технології цивільних камер і лазерів, які можна інтегрувати в російські системи озброєння.

Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що Москва також намагається викрасти технології, які допоможуть їй не відставати від Заходу або отримати перевагу в найближчі десятиліття.

«Йдеться про космічні технології, квантові технології, арктичні технології, морські технології», — сказав він, додавши, що космічні технології потрібні Росії «вже зараз», але не став уточнювати подробиці. Такі технології використовуються для супутникової зйомки, зв’язку та навігації.

За словами Ю. Мартеліуса, Росії також потрібні комп’ютерні технології, що перебувають під санкціями, та оновлення програмного забезпечення для верстатів.

У середу директорка британської розвідувальної агенції електронної розвідки GCHQ Енн Кіст-Батлер звинуватила Росію в тому, що вона «безжально націлилася» на Велику Британію та її союзників у Європі, викрадаючи технології й плануючи диверсії та замахи на вбивства.

У травні шведські правоохоронці ув’язнили двох осіб, підозрюваних у порушенні санкцій у справі, пов’язаній з однією турецькою компанією, яка відправила до Росії десятки партій металообробних і токарних верстатів.

К. Веделін наголосив, що зі зростанням складності схем придбання технологій компанії мають краще усвідомлювати, що можуть несвідомо стати частиною російського ланцюга військових поставок.

«Усі російські служби безпеки та розвідки долучаються до державних зусиль із отримання цих ресурсів», — сказав він.

Представники розвідки: Росію менше турбує ризик бути викритою

Москва також здійснює кібератаки проти європейських компаній та об’єктів критичної інфраструктури, щоб зібрати інформацію, яку можна буде використати «щойно з’явиться можливість і коли це відповідатиме їхнім цілям», сказав К. Веделін. Зокрема, він згадав атаку на одну зі шведських електростанцій, що сталася торік.

Пов’язані з Росією структури намагалися «знищити» електростанцію, але їм це не вдалося, оскільки система виявила проникнення, зазначив К. Веделін. За його словами, однією з цілей атаки було послаблення західної підтримки України.

До цього Служба безпеки Швеції здебільшого фіксувала розвідувальну діяльність перед можливими атаками, збір інформації або діяльність, пов’язану з кіберзлочинцями. Ця атака стала «переломним моментом» у методах дій Росії, сказав К. Веделін.

«Їх більше не турбує, що після таких дій може бути встановлена їхня причетність, тому для досягнення своїх цілей вони готові йти на більший ризик», — зазначив він.

Економічні проблеми Росії загострюються

Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін заявив, що дедалі агресивніша тактика Росії може свідчити про зростаюче внутрішнє занепокоєння станом економіки країни, якій «справи йдуть вкрай погано».

За словами Ю. Мартеліуса, нині близько третини валового внутрішнього продукту Росії спрямовується на військові потреби. Війна та подальші санкції сповільнили економічне зростання й спричинили інфляцію, яку важко контролювати.

К. Росін повідомив, що російські чиновники планували дефіцит бюджету на рівні 3,7 трлн рублів (44,59 млрд євро) у 2026 році, однак уже наприкінці лютого він сягнув приблизно 3,4 трлн рублів (40,98 млрд євро).

Війна між Іраном та Ізраїлем, що розпочалася 28 лютого, дала певний поштовх, оскільки спричинила різке зростання цін на нафту. США застосували винятки із санкцій щодо продажу російської нафти, а Велика Британія пом’якшила свої санкції, намагаючись знизити світові ціни на паливо.

З того часу зростання доходів, імовірно, покращило стан російського бюджету, однак «це їх не врятує», сказав К. Росін, додавши, що якщо тиск Заходу збережеться, Москва може зіткнутися з фінансовою кризою вже наприкінці року.

За словами К. Росіна, розвідувальні дані свідчать про більш похмурі настрої серед російських посадовців протягом останніх шести місяців, а розмови про «повну перемогу» в Україні майже зникли. Керівниця британської розвідки Е. Кіст-Батлер заявила, що від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в Україні загинуло майже 500 тисяч російських військових.

Росія та Україна зазвичай тримають у таємниці дані про свої бойові втрати.

Посилаючись на розвідувальні звіти, К. Росін зазначив, що через застій на полі бою та економічні труднощі багато російських чиновників приватно запитують: «Навіщо все це потрібно?»

Глава фінської розвідки Ю. Мартеліус заявив, що хоча деякі звіти про війну в Україні перед потраплянням на стіл президента Володимира Путіна могли бути «відредаговані», він вважає, що російський лідер має доволі чітке уявлення про економічні виклики.

Однак це не означає, що відбудуться політичні зміни.

«Дуже небезпечно (…) починати аналізувати Росію так, ніби це така сама країна, як наші, — сказав Ю. Мартеліус. — Це не так».