BNS
У середу у Львові президент Гітанас Науседа зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і президентом Польщі Анджеєм Дудою та підписав декларацію про подальшу підтримку Києва в умовах триваючої російської агресії.
Як повідомляє Президентство, друга зустріч глав держав Люблінського трикутника вкотре підкреслила важливість багатовікового стратегічного партнерства між Литвою, Польщею та Україною та рішучість Литви та Польщі надати Україні всіляку допомогу для захисту від російської військової агресії.
«Литва та Польща підтвердили рішучість продовжувати надавати Україні військову, політичну, дипломатичну, економічну та гуманітарну допомогу. Війна в Україні – це війна для всіх нас. Війна вільного світу проти диктатора. Ми будемо разом з Україною до перемоги стільки, скільки буде потрібно», – сказав Г. Науседа, цитований у звіті.
Зустріч лідерів країн в Україні заздалегідь не анонсувалась.
За словами Президента, Г. Науседа підкреслив, що Литва є одним із найбільших прихильників України з точки зору допомоги, наданої на душу населення, а також ефективно допомагає Україні дипломатичними засобами в отриманні міжнародної підтримки для реалізації цілей євроатлантичної інтеграції України.
Він підкреслив, що минулого року “лише за чотири місяці” вдалося мобілізувати країни Євросоюзу для надання Україні статусу країни-кандидата в Європейський Союз.
«З наближенням саміту НАТО у Вільнюсі разом із Президентами України та Польщі ми домовилися сконцентрувати зусилля для досягнення подальших цілей євроатлантичної інтеграції України. Членство в Європейському Союзі та НАТО є стратегічними цілями держави, записаними в Конституції України, які сьогодні українці мають захищати зі зброєю в руках. Тому наш обов’язок зробити все можливе, щоб допомогти їм», – сказав Г. Науседа.
Далі буде роздача зброї
У більш пізньому повідомленні йдеться, що Г.Науседа на зустрічі запевнив В.Зеленського, що зенітні гармати ближнього радіусу дії L70 і боєприпаси до них прибудуть в Україну найближчим часом.
Він також повідомив про рішення Держоборони Литви продовжувати військову підтримку України за допомогою литовських підприємств ОПК. Також будуть зроблені фінансові внески в міжнародні ініціативи та фонди закупівлі озброєнь для України. На це в бюджеті Міноборони також уже передбачено 40 мільйонів. євро.
Литва також продовжить допомагати у навчанні українських військових та відновленні та ремонті української військової техніки.
Г. Науседа підкреслив, що 95% 70 відсотків жителів Литви підтримують гуманітарну допомогу, вони жертвували Україні гроші та речі.
«У 2022 році Литовська держава надала Україні підтримку на 660 млн. євро, з яких 240 млн – військова допомога. Литва продовжуватиме цю допомогу до перемоги», – сказав президент.
Він сказав, що пишається також жителями Литви, організаціями, державним сектором, які підтримують Україну, які виступають з ініціативами підтримки, виділяють, наприклад, потужні генератори.
Президент також підкреслив важливість допомоги, яку надає народ Литви у прийнятті українців, які тікають від війни, зазначивши, що в Литві «ми зустріли щирих і чуйних людей, які вдячні за можливість бути в безпеці в Литві, але понад усе вони хочуть повернутися додому».
Як зазначили в Президентстві, декларація, підписана главами держав Литви, Польщі та України, передбачає, що країни продовжуватимуть тристоронні консультації з метою зміцнення безпеки України.
Лідери країн привітали очевидний прогрес України на шляху євроатлантичної інтеграції, особливо у швидкому досягненні взаємодії з НАТО.
Литва та Польща підтримують членство України в НАТО та шукають консенсусу з цього питання серед союзників по НАТО.
Люблінський трикутник – 2020 засновано ініціативу політичної, економічної та культурної співпраці між Литвою, Польщею та Україною, яка спрямована на зміцнення регіональної співпраці. Перший саміт Люблінського трикутника відбувся у грудні 2021 року.
Напередодні російського військового вторгнення, 23 лютого 2022 року, у Києві знову зустрілися глави держав Люблінського трикутника.
Це вже третій візит Г.Науседи в Україну з початку російського військового вторгнення в цю країну.