AFP-BNS

Генеральна Асамблея ООН у вівторок відхилила прохання Росії повернути їй місце в Раді з прав людини, звідки її виключили після вторгнення в Україну минулого року.

За два вакантних місця в східноєвропейській регіональній групі Росія змагалася з Болгарією та Албанією. За це проголосували 83 із 193 членів Генасамблеї ООН.

Голосування Генасамблеї ООН щодо нового місця на термін 2024-2026 років стало своєрідним тестом на те, чи все ще має Москва підтримку інших держав, незважаючи на шалену критику Заходу за її жорстокий напад на сусідню країну.

Голосування відбулося лише через кілька днів після ракетного обстрілу московських військ в українському селі Гроза, який забрав життя понад 50 людей, хоча увага світу з тих пір звернулася до відновлення війни між Ізраїлем і палестинським бойовим угрупованням ХАМАС.

«Країни-члени ООН надіслали чіткий сигнал російському керівництву, що уряд, відповідальний за численні військові злочини та злочини проти людяності, не входить до Ради з прав людини», — заявив Луї Шарбоно, директор неурядової організації ООН.

Посол Албанії Феріт Ходжа, чия країна отримала 123 голоси проти 160 Болгарії, раніше заявив, що Генеральна Асамблея має важливий вибір, щоб «показати, що вона не готова прийняти підпалювача замість пожежника».

47 держав-членів Ради з прав людини поділяються на регіони, і кожна велика регіональна група зазвичай попередньо відбирає своїх власних кандидатів, які потім затверджуються Генеральною Асамблеєю.

Однак цього року дві групи мають більше кандидатів, ніж доступні місця.

У Латинській Америці Бразилія, Куба, Домініканська Республіка і Перу претендують на три місця, а в Східній Європі Албанія, Болгарія і Росія – на два місця.

Відбір відбуватиметься таємним голосуванням, яке слугуватиме перевіркою заяви Росії про те, що вона має прихильників серед країн, що розвиваються, втомлених від мільярдів доларів (євро) допомоги Заходу Україні.

У квітні 2022 року за призупинення членства Росії в Раді проголосували 93 країни, не підтримали – 24 країни.

Це антиросійське голосування не було таким одностороннім, як інші резолюції про захист територіальної цілісності України, які підтримали близько 140 країн.

Голосування в цій раді є більш складним, оскільки деякі країни, які мають власну історію прав людини під пильним контролем, обережно ставляться до санкцій.