AFP-BNS

 Керівники європейських розвідок побоюються, що війна Росії проти України дедалі більше переноситься на територію Старого континенту, однак західним союзникам Києва важко знайти заходи у відповідь, які могли б зупинити гібридні атаки Москви.

У четвер данська розвідка попередила, що Росія активно готує диверсійні операції проти оборонної промисловості країни.

А очільниця французької внутрішньої розвідки, яка рідко виступає публічно, минулого тижня під час бізнес-форуму заявила, що виявлений у серпні в німецькому аеропорту безпілотник із вибухівкою є сигналом про те, що мішенями можуть стати й французькі компанії.

«Ми повинні адаптуватися», — заявила під час дискусії під назвою «Чи готові ми зіткнутися з війною?» очільниця Генерального директорату внутрішньої безпеки Франції (DGSI) Селін Бертон.

У вівторок Берлін звинуватив Москву в причетності до інциденту в аеропорту Лейпцига, який Європейський Союз (ЄС) назвав таким, що має всі ознаки «тероризму, підтримуваного державою». Країни ЄС викликали російських дипломатичних представників і розглядають можливість запровадження нових санкцій.

Однак аналітики зазначають, що традиційні заходи, спрямовані на стримування Росії, такі як викриття шпигунів і дипломатична відповідь, досі мало що змінили.

Експерт із російських спецслужб Андрій Солдатов, який працює в Лондоні, заявив, що набір інструментів Заходу застарів.

«Ми повинні змиритися з тим, що маємо справу з тривалою гібридною війною», — сказав А. Солдатов інформаційному агентству AFP.

«У цій війні не працюватимуть інструменти, створені за часів холодної війни, а ідеї, розроблені протягом останнього десятиліття, також не будуть ефективними», — зазначив він, навівши як приклад публічне викриття та засудження неправомірних дій.

Від 2022 року, коли Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, європейські союзники Києва заявляють, що стикаються з гібридними атаками, пов’язаними з Росією.

Ці атаки не підпадають під визначення відкритої війни, однак включають польоти безпілотників поблизу чутливих об’єктів, порушення повітряного простору, кібератаки та ймовірні змови з метою вбивства.

Росія, зі свого боку, заперечує будь-який зв’язок із цими подіями.

«Зміна мислення»

Інцидент із безпілотником у Лейпцигу свідчить про очевидну ескалацію тактики, яку Росія готова застосовувати на території НАТО, у той час як США за президентства Дональда Трампа стають дедалі менш надійним партнером трансатлантичного альянсу.

Критики стверджують, що реакція Німеччини була слабкою.

Народжений у Росії депутат Європейського парламенту від Німеччини Сергій Лагодінський заявив, що реакція Берліна показала: країна «вичерпала себе, коли йдеться про заходи у відповідь».

«Якби я сидів у Кремлі, то, напевно, зітхнув би з полегшенням», — сказав С. Лагодінський.

У міру зростання кількості атак західним демократіям стає дедалі важче вирішувати, які заходи застосовувати у відповідь, особливо коли операції здійснюють посередники з третіх країн, яких, як часто підозрюють, вербують через злочинні мережі, щоб забезпечити можливість правдоподібно заперечувати причетність.

«Ми самі ставимо собі ці запитання, — сказало AFP джерело у сфері європейської безпеки. — Але саме в цьому й полягає виклик гібридності: відповідь є складною».

Експерт із російських спецслужб А. Солдатов зазначив, що в цьому випадку необхідні «системні зусилля для поліпшення обміну інформацією між європейськими розвідувальними службами в поєднанні з ретельною розвідувальною роботою».

«Усе це буде дуже складно й дорого, а крім того, вимагатиме зміни мислення всередині самих розвідувальних служб», — сказав він.

У серпні Дослідницька служба Конгресу США зазначила, що російські розвідувальні відомства продемонстрували «гнучкість у здійсненні цих атак і пристосуванні до європейської відповіді», зокрема до посиленого контррозвідувального нагляду.

«Вони проводять агресивніші операції, які створюють більший ризик викриття», — йдеться у повідомленні.

«Ризик масових жертв»

21 пакет санкцій ЄС завдав шкоди російській економіці, однак аналітики зазначають, що їхній стримувальний ефект досі залишається обмеженим.

Прихильники жорсткішого підходу стверджують, що Захід повинен мати сміливість посилити економічний тиск і тиск у сфері безпеки.

«Якщо ми хочемо перемогти в цій гібридній війні, ми повинні бути готові тероризувати Кремль так само, як він прагне тероризувати нас», — написав французький історик Антуан Аржаковський у колонці для газети Le Monde.

На його думку, європейські уряди повинні не лише припинити будь-яку торгівлю з Росією, а й «відповідати Росії на її атаки тим самим».

Західні країни досі уникали додаткового тиску на ядерну Росію, побоюючись ще більше спровокувати Кремль і створити ризик відкритого конфлікту.

Директор берлінського Центру Карнегі Росія-Євразія Олександр Габуєв заявив, що Європі доведеться знайти жорсткіший спосіб реагування, однак попередив про пов’язані з цим ризики.

За його словами, на відміну від ядерної сфери, де правила були загалом зрозумілими ще з часів холодної війни, ескалація гібридної війни є «фундаментально невизначеною».

«Немає узгодженої системи, яка регулювала б ескалацію, а це збільшує ризик масових жертв, — сказав О. Габуєв. — Утім, наразі більшість країн, імовірно, обмежаться санкціями та підтримкою України».