Unian/Bloomberg
Міністерство економіки Російської Федерації очікує, що протягом наступних трьох років продаж газу до Китаю буде менш прибутковим, ніж у Західному напрямку. Лише у 2025 році різниця у цінах на “блакитне паливо” може сягнути майже 40%, повідомляє Bloomberg.
Російське економічне відомство прогнозує, що протягом наступних трьох років ціни на газ для Китаю будуть щонайменше на 27% нижчими, ніж для Туреччини та європейських країн.
“У 2025 році розрив у цінах буде ще більшим – 38%”, – констатує видання.
Очікується, що у 2025 році поставки до Китаю трубопроводом “Сила Сибіру” зростуть більш ніж на п’яту частину порівняно з минулим роком. Журналісти нагадують, що у вересні “Газпром” і China National Petroleum Corp. підписали комерційну угоду про збільшення поставок трубопроводом на 6 мільярдів кубометрів на рік. Обидві компанії також домовилися збільшити річні поставки так званим Далекосхідним маршрутом на 2 мільярди кубометрів – до 12 мільярдів кубометрів, який, як очікується, запрацює з 2027 року.
“Останнім проривом “Газпрому” в Китаї стала юридично зобов’язуюча угода про будівництво довгоочікуваної “Сили Сибіру-2″ – трубопроводу через Монголію, який може дозволити російському виробнику постачати до 50 мільярдів кубометрів газу на рік протягом 30 років”, – додають журналісти.
Водночас, виходячи з даних російського мінекономіки, переорієнтація на Піднебесну не змогла компенсувати втрату більшості європейських газових ринків та посилила залежність “Газпрому” від Пекіну.
Міністерство економіки РФ прогнозує, що вартість російського газу для Китаю у 2025 році становитиме 248,7 долара за 1000 кубометрів, тоді як Європа, “за винятком кількох країн колишнього СРСР”, отримуватиме “блакитне паливо” майже по 402 долари за 1000 кубометрів. Як пояснив очільник “Газпрому” Олексій Міллер російському виданню Інтерфакс, ціна на газ для Китаю нижча, оскільки родовища, з яких постачається “блакитне паливо” до Піднебесної, знаходяться ближче до споживачів.
Пекін, за даними американської та британської розвідок, допомагає Москві зброєю. На офіційному рівні Китай категорично заперечує участь у російсько-українській війні, наголошуючи на необхідності “політичного вирішення конфлікту в Україні”.