Unian/Reuters
Росія розширює військові підрозділи на кордоні з НАТО, забезпечуючи їм бойовий досвід в Україні, і може використовувати їх як вузлові центри в конфлікті з НАТО після війни, заявила в п’ятницю литовська розвідка у своїй щорічній оцінці загроз безпеці. У разі зняття санкцій Росія буде готова до “широкомасштабного військового конфлікту” з НАТО через шість років, йдеться в оцінці розвідки.
Росія, ймовірно, створить не тільки армію на 30-50 відсотків більшу, ніж вона мала до війни, але й відносно сучасну. Стратегічні резерви озброєнь і боєприпасів будуть повністю відновлені. Росія буде готова до конвенційного військового конфлікту з НАТО, зазначено в звіті литовської розвідки. Головними цілями Росії залишаються зміна балансу сил в Європі на свою користь, а також повне підпорядкування України, пише Reuters.
ВПК і глобальна безпека
Російська військова промисловість була нарощена за допомогою Китаю, що дозволило Москві знизити залежність від західних технологій. Після війни надлишок її озброєнь призведе до “наслідків для глобальної безпеки”, зазначається в доповіді. Литва, що межує як з Росією, так і з її близьким союзником Білоруссю, є членом НАТО і ЄС, виступає одним з провідних прихильників України і критиків Росії
У звіті згадуються вибухи посилок у 2024 році, в яких литовські офіційні особи звинуватили російську військову розвідку і заявили, що їх масштаби можуть бути збільшені для вбивства людей. Однак у ньому йдеться, що серія відключень газопроводів, силових кабелів і телекомунікацій у Балтійському морі з 2023 року, хоча і була викликана суднами, що йшли з російських портів, не була навмисною. У звіті не уточнюється, як був зроблений такий висновок.
Інциденти в Балтійському морі
Країни Балтійського моря перебувають у стані підвищеної готовності після підводних аварій, що сталися з тих пір, як Росія вторглася в Україну в 2022 році. Військовий альянс НАТО заявив, що посилить свою присутність у регіоні.
Фінляндія в 2023 році підняла якір, який, за її заявою, належав китайському контейнеровозу, підозрюваному в пошкодженні газопроводу між Естонією і Фінляндією, а також декількох оптоволоконних ліній зв’язку. Справа залишається під слідством, і фінські власті не повідомили, чи вважають вони інцидент навмисним або нещасним випадком.
На питання про пошкодження трубопроводу і кабелів Міндаугас Мазонас, глава військової розвідки Литви, повідомив журналістам: “Розслідування проводилося не нашою розвідкою, але у нас є відповідь, що це був ненавмисний інцидент”.