ГоловнаКультураСтартує перше Вільнюське бієнале перформансу

Стартує перше Вільнюське бієнале перформансу

Опубліковано

З нагоди 700-річчя Вільнюса як подарунок городянам і гостям міста – цього року вперше міжнародне бієнале Вільнюського мистецтва перформансу пройде в різних приміщеннях міста. Відкриття бієнале — робота «Афотія» відомої художниці Емілії Шкарнуліте, 23 січня о 19 годині відбудеться в Литовському національному театрі опери та балету.

Нова міжнародна бієнале – важлива дата для святкування

За словами директора бієнале Діани Стомєне, ідея започаткувати Вільнюську бієнале перформансу виникла дуже органічно. Під час організації міжнародного ярмарку сучасного мистецтва «ArtVilnius» жанр перформансу був представлений у конкурсній програмі протягом десяти років, і з часом змінилися смаки та рівень інтересу публіки, тому потреба в організації виключно фестивалю присвячені цьому жанру з’явилися закономірно.

Минулого року команда Вільнюської міської галереї Meno Niša, яка відсвяткувала своє 20-річчя, скористалася унікальною нагодою та подала заявку на два роки на конкурс ідей до 700-річчя Вільнюса, ініційований муніципалітетом Вільнюса та організований Go Vilnius. Вільнюську бієнале перформансу було обрано разом із шістьма іншими проектами, які прославили місто. Сприятливі обставини дозволили реалізувати задум, який витав у повітрі досить довго. «Ми віримо, що Vilnius Performance Art Biennale знайде свого глядача і стане довгостроковою, безперервною подією», – каже Д. Стомєне.

Нью-йоркський аналог

У світі не так багато спеціалізованих бієнале, присвячених мистецтву перформансу, і як приклад, який надихнув на майбутню вільнюську подію, арт-директорка бієнале Нерінга Бумблієне згадує бієнале «Performa» в Нью-Йорку, команду якого вона відвідала минулою осінь. Налагоджені там зв’язки дозволяють сподіватися на можливу співпрацю в майбутньому. Події Вільнюської бієнале мистецтва перформансу, як і його американського колеги, розповсюджуватимуться на різноманітні громадські простори міста – від відкритих площ до тенісних кортів – звісно, ​​не забуваючи про традиційні культурні простори, де такий зміст сучасного мистецтва представлено менш часто.

Внесок Литви в розвиток мистецтва перформансу

Програма фестивалю подвійна – вона складається з програми запрошених митців, куратором якої є художній керівник бієнале Н. Бумблієне, та робіт митців, відібраних міжнародним журі через публічний конкурс. До складу міжнародного журі увійшли Марія Арусоо, голова Центру сучасного мистецтва Естонії, Йоанна Зелінська, старший куратор Антверпенського музею сучасного мистецтва «M HKA» та художній керівник Вільнюської бієнале, Центру сучасного мистецтва та Національного павільйону Литви 2022. Нерінга Бумблієне є куратором Венеціанської бієнале мистецтва. Можна сказати, що у 2019р Опера-перформанс «Saulė ir jūra», створена Ліною Лапелите, Вайвою Грайніте та Ругіле Барзджукайте, яка отримала «Золотого лева» на Венеціанському бієнале, зміцнила імідж Литви як країни, яка робить значний внесок у розвиток сучасне мистецтво перформансу.

Зважаючи на це, не дивно, що на відкритий конкурс конкурсної програми Вільнюської бієнале перформансу надійшла рекордна кількість заявок – майже 300 заявок із 58 країн. З них міжнародна комісія відібрала проекти, найбільш гідні бути представленими на бієнале цього року 23 липня – 6 серпня. Крім цих вистав, на публіку чекають ще вісім вистав всесвітньо відомих митців, які ще не були оприлюднені, спеціально створених для кураторської програми бієнале, в різних аспектах відображаючи тему бієнале – місто.

Можливість переосмислити сам Вільнюс

«Коли мене запросили стати художнім керівником бієнале, я довго думала про те, якою може бути тема бієнале, і врешті вирішила зупинитися на місті — як створене людиною та доміноване середовище, яке ми поділяємо з багатьма іншими формами життя перетинаються з різними видимими та невидимими структурами, де співіснують різні інтереси та бажання. Цікаво аналізувати місто як штучну, але живу структуру, що народжується, процвітає, а також вмирає – як це відбувається зараз зовсім поруч з нами. Я також подумала, що, мабуть, було б дивно говорити про щось інше на бієнале, тому що захід є частиною офіційної програми 700-річчя Вільнюса і це чудова можливість для вільнюсців переосмислити Вільнюс – не тільки його історію, а й сьогодення – і спробувати уявити його майбутнє. На бієнале глядачі не знайдуть прямих висловлювань про функціонування міста, скоріше бачення та уявлення про те, що воно таке, як воно працює та що можна покращити», – представляє головну тему бієнале Н. Бумблієне.

Амбітна робота Е. Шкарнуліте

За словами Н. Бумблієне, творчість Е. Шкарнуліте є винятковою в контексті литовського сучасного мистецтва завдяки детальному аналізу екологічних тем у її роботах, естетичному, візуальному впливу та інклюзивності. Художниця вже більше десяти років активно творить за кордоном, постійно подорожує світом і презентує свої роботи у важливих мистецьких інституціях. Фільми Е. Шкарнуліте, які демонструються на виставках, часто перетворюються на імерсивні інсталяції, а кілька років тому мисткиня почала експериментувати і з перформансом. Тому ця рішучість відомої художниці перетнути межі відомих медіа та представити роботу наживо в LNOBT справді захоплююча.

«Супутня тема роботи Е. Шкарнуліте «Афотія» – невидимі світи (водних глибин і (під)свідомості) – продовжує послідовно розроблене коло інтересів художниці й водночас гнучко перетинається з основною темою бієнале – місто, дивлячись на нього з точки зору спекулятивного майбутнього та оцінюючи з огляду на поточні зміни клімату та підвищення рівня води», – каже Н. Бумблієне.

«Назва твору походить від терміну «афотична зона» або інакше «темний океан» – це глибина океанів, недоступна для сонячного світла. у 2022 році влітку на виставці у Венеції вперше було представлено однойменний відеоролик Е. Шкарнуліте. Нова робота, створена для вистави в LNOBT, уособлює цей термін, поєднуючи аспекти природи, божества, людини та тварини та відкриваючи середовище для змішування змішаних форм буття», – додає Н. Бумблієне.

За словами генерального директора LNOBT Йонаса Сакалаускаса, те, що сучасна опера та мистецтво перформансу можуть чудово співіснувати, вже засвідчила тріумфальна опера-вистава «Saulė ir jūra» литовських творців у Венеції кілька років тому. «Очевидно, що жанри опери та балету мають набагато більше зв’язків із сучасним мистецтвом, ніж може здатися на перший погляд, і я вірю, що глядач незабаром у цьому переконається, відкривши та побачивши на власні очі цю особливу синергію жанрів під дахом Театру опери та балету», – тішиться Й. Сакалаускас першим дворіччям.

23 січня о 19 годині відбудеться вступний захід 1-ї Вільнюської бієнале мистецтва перформансу – робота Е. Шкарнуліте «Афотія». Організатором Бієнале є Вільнюська міська галерея «Meno Nisa», захід фінансується Муніципалітетом Вільнюса, Канцелярією Уряду Литовської Республіки та Радою культури Литви. Основним партнером є JCDecaux Lietuva. Вільнюська бієнале перформансу є офіційною частиною програми «Вільнюс 700».

Останні статті

Програму з литовської мови доповнено творами класика української літератури Тараса Шевченка

BNS До загальної програми з литовської мови та літератури включено нового автора — українського поета,...

Україна вже працює над власним аналогом Starlink, – Зеленський

Unian Україна створює власну супутникову систему, яка стане аналогом Starlink. Про це президент Володимир Зеленський...

“Хаотичний фінал”: в Bloomberg заявили, що за Макрона Франція стала “найслабшою ланкою” ЄС

Unian/Bloomberg За часи президентства Емануеля Макрона Франція зіткнулася з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою...

У Франції через протести в понеділок до 500 шкіл будуть повністю або частково зачинені

AFP-BNS  У Франції в понеділок через протести підлітків, які сколихнули країну, до 500 шкіл будуть...

більше

Програму з литовської мови доповнено творами класика української літератури Тараса Шевченка

BNS До загальної програми з литовської мови та літератури включено нового автора — українського поета,...

Україна вже працює над власним аналогом Starlink, – Зеленський

Unian Україна створює власну супутникову систему, яка стане аналогом Starlink. Про це президент Володимир Зеленський...

“Хаотичний фінал”: в Bloomberg заявили, що за Макрона Франція стала “найслабшою ланкою” ЄС

Unian/Bloomberg За часи президентства Емануеля Макрона Франція зіткнулася з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою...