BNS/Грета Зулонайте
Останні кілька днів дипломати країн НАТО жонглювали словами та формулюваннями, щоб Україна, яка прагне до членства в Альянсі, залишалася мотивованою результатом Вільнюського саміту, але при цьому не хотіли обіцяти Києву занадто багато.
Лідери НАТО повинні погодитися звільнити Україну від виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), створити раду Україна-НАТО та розробити план підтримки армії країни, яка все ще бореться з російським вторгненням.
Проте найбільшою інтригою зустрічі залишається те, що поряд із усім цим у декларації скаже Україні саміт НАТО.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не очікує, що Україна фактично приєднається до НАТО, поки триває війна, але він хотів би, щоб на саміті було чітко зазначено про намір країни приєднатися до альянсу.
До десяти країн Альянсу, переважно з Центральної та Східної Європи, закликали до чіткої перспективи членства Києва на переговорах, кажуть дипломати. Президент Литви Гітанас Науседа в понеділок пішов ще далі, закликавши вчасно визначити шлях України до НАТО.
Проте керівник Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Маргарита Шешельгіте каже, що Україні не варто очікувати чіткого запрошення до НАТО, оскільки «одна з головних країн НАТО вважає, що Україна ще не готова до цього членства».
Про це президент США Джо Байден (Joe Biden) заявив телекомпанії CNN перед самітом НАТО.
«Поки не виглядає, що позиція зміниться, але питання в тому, що тоді буде запропоновано Україні, і ми дуже хочемо сподіватися, що, можливо, це запрошення може бути на Вашингтонському саміті (у 2024 році – BNS)”, – сказала М. Шешелгите BNS.
«Для України дуже важливо закінчити цю війну і перемогти, тому, ймовірно, (у Вільнюсі – BNS) будуть якісь пропозиції щодо конкретних зобов’язань, додаткової підтримки, щоб швидше закінчити цю війну і певних гарантій, поки Україна не є членом НАТО. Мені здається, що це вже багато», – додала вона.
Страх конфлікту
Оскільки країни Центральної та Східної Європи підтримують заклики Києва прокласти шлях до вступу до НАТО, великі держави – Сполучені Штати та Німеччина – не бажають йти далі обіцянки 2008 року, що Україна колись приєднається до НАТО, без встановлення чіткого терміну.
Професор TSPMI Рамунас Вілпішаускас сумнівається, що у Вільнюсі буде названо чіткий термін членства України в Альянсі.
«Ті, хто виступають проти якнайшвидшого вступу України до НАТО, одним із своїх аргументів називають те, що вона зараз бере участь у війні проти Росії та прагне повернути собі окуповані території. У результаті країна, яка веде активні бойові дії, не повинна ставати членом НАТО під час проведення військових дій, оскільки це безпосередньо втягне у війну сам Альянс, його держави», – зазначив політолог.
Оскільки країни НАТО не можуть знайти консенсусу щодо перспективи України в Альянсі, політолог Алвідас Медалінскас також каже, що причиною цього є страх перед Третьою світовою війною та ядерною ескалацією з Росією.
При цьому він підкреслив, що саме нерішучість НАТО на зустрічі в Бухаресті 2008 року президент Росії Володимир Путін сприйняв як зелене світло для нападу на Сакартвело, а в 2014 році для анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі.
За словами Р. Вільпішаускаса, країни Заходу також вважають, що Україна ще не готова стати членом Альянсу, не відповідає критеріям організації, які також пов’язані зі станом демократії в країні.
Тим не менше, за його словами, чітка відданість Альянсу членству України зміцнить безпеку як НАТО, так і його східних країн.
«Україна доводить свою боєготовність на полі бою», – зазначив професор.
Участь В. Зеленського могла б змінити висновки
А.Медалінскас висловив сподівання, що за участю В.Зеленського у саміті буде прийнято більш прийнятне для України формулювання.
«Один із аргументів – президент Зеленський приїде, щоб за його присутності НАТО приймало набагато сильніші рішення, ніж коли його немає», – сказав політолог.
За словами Р. Вільпішаускаса, участь президента України справді може змінити висновки зустрічі лідерів НАТО.
«Звичайно, його участь дуже важлива, і, можливо, це ознака того, що він уже бачить прогрес у відносинах між НАТО та Україною, в дискусіях щодо членства України в Альянсі серед держав-членів НАТО», – сказав він.
«Також потрібно бачити активну роботу, яку він досі проводив у спілкуванні, поїздках країнами НАТО та для того, щоб переконати у важливості вступу України до НАТО. Ця робота триває певний час, і я думаю, що участь у Вільнюській зустрічі лідерів НАТО буде важливою, але це лише один із етапів цього процесу», – додав професор.
За словами М.Шешелгіте, участь В.Зеленського є важливою для надання підтримки Україні, але, на її думку, принципово рішення від цього не зміняться.
«Ці рішення дуже сильно базуються на певних внутрішніх інтересах держав-учасниць, і його участь, мабуть, принципово це не змінить, може трохи підвищити підтримку», – сказав директор ВУ ЦПМІ.
Перед самітом НАТО В.Зеленський побував у Туреччині, Чехії, Словаччині та Болгарії.
«Питання не плану, а порядку денного»
Експерти кажуть, що створення нових інститутів між НАТО та Україною буде мати сенс лише за умови чіткого наміру Альянсу прийняти Україну до своїх лав.
А.Медалінскас зазначив, що вважає, що в підсумковій декларації можна оголосити, що НАТО приймає заявку України на вступ до Альянсу, оголошує про початок переговорів з країною, а для того, щоб переговори проходили ефективно, Україна-НАТО Рада створена.
«Таке формулювання дозволило б взяти весь процес у руки країн НАТО та України», – сказав політолог.
У такому випадку, за його словами, російському президенту не дали б шансу відтягнути закінчення війни.
Однак А.Медалінскас додав, що суттєвим питанням є не формулювання, а рішення дати чіткий сигнал Україні щодо членства.
У середу у Вільнюсі має відбутися установче засідання Ради Україна-НАТО.
За словами Р. Вільпішаускаса, створення такої ради в Україні було б сприйнято як позитивний сигнал, якби було надіслано чіткий меседж, що це лише проміжна зупинка, додатковий елемент зміцнення політичних відносин, який має вивести країну в Альянс.
Лідери НАТО у Вільнюсі також повинні погодитися вилучити вимогу щодо Плану дій щодо членства на шляху України до Альянсу.
Це підготовчий етап членства в НАТО, під час якого для країни-кандидата готується індивідуальна національна програма підготовки до майбутнього членства.
Однак М.Шешельгіте каже, що на шляху України до НАТО важливе «не питання плану, а чіткий порядок денний». За її словами, Україна «женеться за тими стандартами НАТО не днями, а годинами».
Підсумки зустрічі – зрушення в бік Литви
Дискусії про справи України дещо затьмарюють майбутні питання саміту, пов’язані із забезпеченням безпеки східного крила Альянсу.
Проте напередодні зустрічі члени Альянсу схвалили регіональні оборонні плани, лідери НАТО також повинні консолідувати регіональну концепцію протиповітряної оборони, наголосити на інших зусиллях для посилення найбільш вразливих країн блоку.
За словами Р. Вільпішаускаса, саміт НАТО покаже, наскільки держави згодні щодо найважливіших загроз своїй безпеці.
«Цілком ймовірно, що угода, компроміс, її зміст трохи наблизиться до того, як це розуміють Литва та інші країни НАТО регіону, інші країни Балтії, Польща. Я думаю, що це було б важливо з точки зору інтересів Литви», – зазначив професор.
Він сказав, що не думає, що підсумки зустрічі повністю задовольнять Литву, але “вони повинні показати зрушення в цьому напрямку”.
За словами М. Шешелгіте, на саміті НАТО будуть певні домовленості, які говоритимуть про те, що Альянс залишається сильним і єдиним, готовим захищати себе.
“Це і зміцнення східного флангу, і зобов’язання витрачати більше на оборону, але це також буде говорити про те, що ми, ймовірно, маємо різні думки зовні і наші певні інтереси, які не спрямовані на колективну оборону, розходяться”, – сказав директор ВУ ЦПМІ.
Одна з найбільших інтриг саміту була пов’язана з тим, чи погодиться нарешті президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на ратифікацію членства Швеції в НАТО.
У понеділок увечері після кількох годин переговорів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про угоду, згідно з якою Анкара більше не накладатиме вето на членство Швеції.