AP-BNS

Міжнародний суд ООН (МС) у п’ятницю вирішить, чи має він юрисдикцію розглядати позов України проти Росії щодо порушення Конвенції про геноцид.

Справу порушили невдовзі після того, як Росія почала широкомасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Київ стверджує, що Росія порушила знакову конвенцію 1948 року, використавши неправдиві заяви про геноцид у східних областях України Луганську та Донецьку як привід для нападу на Україну. Київ також звинувачує Москву в плануванні актів геноциду.

Росія заперечує звинувачення і минулого року стверджувала, що МКЮ повинен закрити справу, навіть не враховуючи фактичні обставини заяв Києва.

Під час зустрічей у вересні керівник московської юридичної групи Геннадій Кузьмін назвав позов України недосконалим і таким, що суперечить давній судовій практиці Міжнародного суду.

Для того, щоб справа потрапила до юрисдикції Міжнародного суду, Україна має довести, що між нею та Росією існує спір щодо Конвенції про геноцид.

Оголошення рішення розпочнеться о 15:00 за місцевим (16:00 за литовським) часом.

Сієнхо Йі, член московської юридичної групи, заявив суддям у вересні, що Росія не використовувала конвенцію для виправдання своїх військових дій в Україні і що вони «ґрунтуються на праві на самовизначення та невід’ємному праві на самооборону. ”

Під час тих самих слухань Україна стверджувала, що МС має юрисдикцію, і засудила Москву за відкрите порушення тимчасового розпорядження Суду щодо припинення вторгнення.

Міжнародний суд зобов’язав Росію призупинити військові операції в Україні, доки тривали судові процедури в перші тижні війни.

«Нездійснення підрахунку Росією також є замахом на авторитет цього суду. Кожна ракета, запущена Росією по наших містах, була запущена, незважаючи на цей суд», – сказав колегії з 16 суддів Антон Кориневичус, який очолює групу українських юристів.

У середу судді суду засудили Росію за вторгнення, ухваливши рішення в іншій справі, яка стосується нападів на сході України з 2014 року та дискримінації в анексованому Криму.

Якщо судді вирішать, що вони мають юрисдикцію у справі про геноцид, факти аргументів України будуть обговорюватися в найближчі місяці. Остаточне юридично обов’язкове рішення може бути прийнято лише через кілька років.

Український випадок ґрунтується на Конвенції 1948 року про попередження злочину геноциду та покарання за нього, яку ратифікували Київ і Москва. Конвенція містить положення про те, що сторони, які оспорюють її положення, можуть вирішити свій спір у цьому Суді Організації Об’єднаних Націй. Росія заперечує наявність суперечки, але Україна відкидає свою позицію.

Конвенція та Міжнародний суд, що базується в Гаазі, привернули багато уваги останніми тижнями після того, як Південна Африка подала справу, звинувачуючи Ізраїль у геноциді під час його руйнівної військової операції в секторі Газа після безпрецедентної атаки палестинського ісламістського руху ХАМАС 7 жовтня.

У попередньому рішенні, в якому не розглядалися фактичні питання аргументів ПА, Міжнародний суд заявив, що Ізраїль, перебуваючи у стані війни з ХАМАС, повинен запобігати актам геноциду, намагатися обмежити жертви та збитки та дозволити допомогу сектору Газа, але не вимагали припинення бойових дій.