AP-AFP-BNS

Поліція Грузії застосувала сльозогінний газ і водомети проти демонстрантів у вівторок, коли тисячі людей вийшли на вулиці столиці Тбілісі, щоб виступити проти суперечливого законопроекту про «іноземних агентів».

У якийсь момент один протестувальник, який виступав проти закону, що встановлює вимоги щодо реєстрації іноземних ЗМІ та неурядових організацій, кинув коктейль Молотова в кордон ОМОНу, показали телевізійні кадри.

Демонстрація відбулася після того, як у вівторок депутати Грузії попередньо схвалили законопроект, який повторює російське законодавство про «іноземних агентів».

Одного разу між депутатами також виникли бійки.

Громадські активісти та представники опозиції Грузії заблокували обидва входи до будівлі парламенту, скандуючи: «Ні російським законам!», «Росіяни!» «Раби!».

У заяві поліції йдеться, що під час демонстрації було поранено кількох правоохоронців. Протестувальники також повідомляють про постраждалих.

Цей закон вимагає, щоб ЗМІ та громадські організації, що отримують понад 20 відсотків фінансування з іноземних джерел, будуть зареєстровані як «агенти іноземного впливу».

Міжнародні організації висловили стурбованість законопроектом, заявивши, що він суперечить розвитку демократії в Грузії.

Останніми роками влада Грузії зазнала дедалі більшої міжнародної критики за відставання від демократії, що серйозно пошкодило зв’язки Тбілісі з Брюсселем.

У 2012 році Росія ухвалила закон, який дозволяє владі вживати заходів проти неурядових організацій, ЗМІ та інших осіб, ідентифікованих як «іноземні агенти».

«Ніхто не має права забирати ваше майбутнє»

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила підтримку демонстрантам і пообіцяла накласти вето на закон.

“Я з вами, тому що сьогодні ви представляєте вільну Грузію, яка бачить своє майбутнє в Європі і не дозволить нікому вкрасти це майбутнє”, – сказала вона у відео зі Сполучених Штатів, де вона перебуває з офіційним візитом.

«Ніхто не має права позбавляти вас майбутнього», — сказала вона у зверненні на тлі статуї Свободи.

Автори законопроєкту стверджують, що він потрібен для забезпечення прозорості діяльності суб’єктів, які фінансуються представниками іноземних держав. Парламент може подолати вето президента.

Посольство США в Грузії назвало згадане законодавство “інспірованим Кремлем” і заявило, що воно несумісне з прагненням країни приєднатися до Європейського Союзу.

“Сьогодні темний день для демократії Грузії”, – йдеться в заяві посольства, додаючи, що закон викликає сумніви щодо “прихильності правлячої партії до євроатлантичної інтеграції”.

ЄС попередив Грузію, що якщо вона ухвалить цей закон, він зашкодить своїм шансам коли-небудь приєднатися до блоку.

Депутат опозиційного Єдиного національного руху Хатія Деканоідзе заявила в парламенті: «Кожен має розуміти, що зберегти нашу країну, наше молоде покоління, наше майбутнє — тільки на європейському шляху».

У Росії ярлик «іноземного агента», що нагадує статус «ворога народу» радянських часів, широко використовується владою проти політичних опонентів, журналістів і правозахисників, звинувачених у політичній діяльності, що фінансується з-за кордону.

Згідно з нещодавно зміненим російським законодавством, будь-яка особа, яка піддається іноземному впливу або отримує будь-яку іноземну підтримку, а не тільки фінансування, може бути оголошена «іноземним агентом».

Стан демократії

Грузію разом з Україною та Молдовою подала заявку на членство в ЄС через кілька днів після того, як Росія вторглася в Україну 24 лютого минулого року.

У червні минулого року лідери ЄС надали Україні та Молдові офіційний статус кандидатів, але заявили, що Грузія спочатку має провести певні реформи.

Плани щодо вступу до НАТО та ЄС закріплені в конституції Грузії і, згідно з опитуваннями громадської думки, підтримуються щонайменше 80 відсотками. населення.

У 2008 році між Росією і Грузією велася п’ятиденна війна, але в останні роки правозахисники звинувачують владу в Тбілісі в зближенні з Кремлем.

Тисячі російських чоловіків втекли до Грузію після того, як у вересні минулого року президент Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію.

Незважаючи на те, що спочатку країна прийняла їх тепло, за останній рік Грузія депортувала кількох російських опозиційних активістів.

Прем’єр-міністр Грузії Іраклі Гарібашвілі захистив свою політику щодо Росії, яку він називає збалансованою і яка, за його словами, спрямована на забезпечення миру та стабільності.

Владу також критикували за погіршення стану здоров’я ув’язненого колишнього президента Міхеїла Саакашвілі.

Наприкінці минулого місяця країни-члени Європейського Союзу направили офіційне дипломатичне попередження керівництву Грузії щодо стану здоров’я М.Саакашвілі .