BNS

У Сеймі та інших локаціях Литви в середу розпочнуться заходи з вшанування втрат і опору днів Скорботи та Надії, Окупації та Геноциду. Жертв депортацій радянської доби також вшановуватимуть у Європейському парламенті (ЄП) у Страсбург.

Під час вшанування пам’яті в Актовій залі Сейм 11 березня виступатимуть спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен, представниця Міжнародної платформи європейської пам’яті та сумління, історикиня Моніка Роджерс, дочка учасника литовських борців за свободу Станіслава Віткауса, внучка солдата Армії свободи Литви Альфредаса Даугініса, міністерка соціального захисту та праці Моніка Навіцкене та інші поважні гості.

Під час вшанування прозвучить відеозапис виступу політв’язня та депортованої Они Бутримайте-Лаурінієне, виступить хор «Liepaičių» та молоді співаки із Зарасайської гімназії «Ėuolo», а також будуть зачитані уривки з листів депортованих.

За хвилину до обіду в країні буде оголошено загальну хвилину мовчання – громадянську акцію пам’яті жертв окупації.

Опівдні на Майдані Незалежності відбудеться урочисте підняття Державного Прапора.

У другій половині дня відбудеться церемонія вшанування жертв окупації, геноциду та радянських репресій біля пам’ятників політв’язням і засланцям, а також акція історичної пам’яті «Atminties neištremsi» біля Музею окупацій та визвольної боротьби с. Вільнюс, на вулиці Ауку. Меса буде відправлена ​​ввечері у Вільнюській архикатедральній базиліці.

Оновлені виставки “Шрами пам’яті” та “Ідентичність” презентують у середу в ДЦЗ Офісу президента. Художники з різних напрямків використовуватимуть для їх оновлення унікальні інсталяції: від крижаної скульптури та фотографій, надрукованих на листі дерева, до штучного інтелекту. Художні рішення авторів запропонують відвідувачам переосмислити події минулого – найбільше заслання литовського населення, масове вбивство євреїв.

Під час офіційного вшанування пам’яті масових депортацій, здійснених радянською владою з Центральної та Східної Європи, у Європейському парламенті того часу будуть зачитані імена жертв цього насильства з Литви, Латвії, Естонії, Польщі, України та Молдови.

Захід відкриє президент ЄП Роберта Мецола, а імена загиблих зачитають євродепутати з різних країн ЄС, представники посольств цих країн і діаспори, а також представники Литовської стрілецької асоціації.

Акції історичної пам’яті пройдуть і в інших містах Литви. У Шяуляї на площі біля Шяуляйської міської ради захід розпочнеться загальною хвилиною мовчання, після якої будуть зачитані імена всіх депортованих та згадані їхні долі.

Місто також запросить депортованих вшанувати пам’ять біля залізничної рампи.

У Каунасі вшанування розпочнеться з покладання квітів до пам’ятника Матері борців за свободу Литви в парку Рамибес та на пероні Каунаського залізничного вокзалу. Вшанують пам’ять загиблих біля могили Невідомого солдата та пам’ятника Свободи в саду Великого військового музею Вітовта. Також тут вшанують жертв війни в Україні.

Опівдні в саду Великого військового музею Вітовта, поруч із Вічним вогнем, прозвучать імена та прізвища засланців і політв’язнів, увечері біля входу до Майдану Єдності прозвучить концерт карильйонної дзвонової музики.

У Клайпеді незадовго до обіду під звуки карильйону відбудеться зачитування імен депортованих і політв’язнів біля пам’ятника об’єднаній Литві «Арка». Музей історії Малої Литви опівдні організовує годинну безкоштовну екскурсію містом, відвідуючи місця, пов’язані з історією вигнання та опору.

Увечері вшанування відбудеться на площі Тремтіне, де виступатимуть духовий оркестр Збройних сил Литви та хор колишніх політичних в’язнів і засланців міста Клайпеда «Atminties Gaida».

14 червня 1941 року Радянський Союз почав масову депортацію жителів Литви до Сибіру. У період радянських репресій за 11 років з Литви було депортовано понад 130 тисяч осіб, близько 150 тис. литовців було ув’язнено в концтаборах.