BNS

У США, в Нью-Йорку, відкрилася виставка литовських фотографів «Не всі. Портрети біженців війни”, – повідомили в понеділок у Мінкульті.

Авторами проекту є всесвітньо визнані фотографи: майстер документальної фотографії Антанас Суткус і творці молодого покоління Артурас Морозовас та Тадас Казакявічус.

Виставку супроводжує короткометражний документальний фільм «Фотосесія» режисера Вітаутаса Ландсбергіса, який зафіксував процес створення героїв.

Світлини експонуються в приміщенні Українського інституту в Америці.

На чорно-білих світлинах здебільшого портрети матерів і дітей, які були змушені покинути свою країну, коли Росія вторглася в Україну 24 лютого 2022 року.

Кожен твір супроводжується розповідями дітей героїв фото. У них повторюється той самий мотив, що ілюструє силу героїв, відмова від поразки чи капітуляції: «Я хочу туди назад», «Я повернуся якнайшвидше».

Відкриваючи виставку, посол Постійного представництва Литви при ООН Рітіс Паулаускас висловив задоволення від зміцнення співпраці між литовською та українською громадами у Вільнюсі, Києві та Нью-Йорку.

«Разом ми виживаємо і переживемо труднощі загарбницької війни Росії проти України. І разом ми забезпечимо безпеку та процвітання наших країн у трансатлантичному та європейському союзах», – сказав він.

Говорячи про портрети українських біженців, створені литовськими фотографами, Посол Сергіюс Кислиця, постійний представник України при ООН, висловив жаль, що в цьому цифровому світі майже ніхто не друкує сімейних фотографій.

«Ці фотографії, які ми бачимо сьогодні, будуть ще більше оцінені не завтра чи післязавтра, а через п’ять-десять років», – сказав посол України.

За словами дипломата, вони є і будуть свідченням того, що відбувалося у 2022 та 2023 роках.

А. Суткус, який спочатку мав намір увічнити дітей українських біженців, зізнався, що його також вразили їхні матері: «Які вони красиві і які між ними теплі стосунки. Я поринув у творчість і вирішив робити фотографії, які сподобалися б матерям. Згадала, як гарно вони вміють використовувати вишиванку в сучасному одязі, як предмет гордості».

Т.Казакявічюс розповів, що під час фотографування відчув біль, страх, тривогу незнайомої людини.

За словами А.Морозова, герої фотографій, які приїхали на фотосесії, з першого погляду нічим не виділялися серед інших, але коли вони почали розповідати свої історії про те, що і за яких обставин покинули рідну країну, фотограф зізнався, він зрозумів, які величезні переживання відділяють його від його героїв.

«Жодна людина не заслуговує того, через що вона пройшла. Через них ми маємо спробувати відновити цю втрачену справедливість і зробити свій внесок у перемогу України», – сказав А.Морозов.

Виставка «Не всі. Портрети біженців війни» на початку цього року відбулася в Національній галереї мистецтв у Вільнюсі.