AFP-BNS\Rūta Androšiūnaitė

У п’ятницю громадяни Ірану підуть на виборчі дільниці, щоб обрати президента.

Одним із їхніх можливих обранців буде реформіст Масуд Пезешкіан, який кине виклик трьом консервативним кандидатам, що залишилися після відкликання 53-річного Аміргоссейна Газізаде Хашемі та мера Тегерана Алірези Закані.

Вони хочуть, щоб прихильники жорсткої лінії згуртувалися навколо єдиного кандидата на заміну мертвого президента.

Вибори мали відбутися у 2025 році, але після загибелі ультраконсервативного президента Ебрагіма Раїсі в аварії гелікоптера в травні вони відбудуться цієї п’ятниці.

Якщо жоден кандидат не набере більше 50%. голосів, для визначення переможця може знадобитися другий тур.

Дострокові вибори проходять у складний період. Зараз Іран переживає економічну кризу, спричинену міжнародними санкціями. Також триває війна в секторі Газа, де союзник Тегерана ХАМАС воює проти ізраїльської армії.

У квітні Іран випустив понад 300 ракет і безпілотників по Ізраїлю у відповідь на авіаудар останнього по Дамаску, в результаті якого загинули кілька членів Іранської революційної гвардії.

Трьома головними претендентами на другу за значимістю посаду в Ірані є консервативний спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, ультраконсервативний колишній ядерний переговірник Саїд Джалілі та єдиний реформіст М. Пезешкіан.

Ці п’ятірки проводили стримані виборчі кампанії, включаючи теледебати, де вони обіцяли вирішити економічні проблеми та висловлювали неоднозначні погляди на відносини із Заходом.

Алі Ваез з Міжнародної кризової групи каже, що новому президенту також доведеться мати справу з поглибленням «прірви між державою та суспільством».

«Ніхто не придумав конкретного плану щодо вирішення багатьох із цих питань», — сказав він.

Верховний лідер аятола Алі Хаменеї, якому належить найвища влада в країні, закликав до активної участі у виборах.

На виборах 2021 року, на яких перемогу святкував Е. Раісі, іранці уникали голосування, коли багато кандидатів-реформістів і поміркованих були дискваліфіковані.

Явка виборців тоді була менше 49 відсотків і була найменшою перед тими виборами.

Люди розділилися на різні табори щодо того, чи призведе голосування до вирішення найважливіших питань.

Однією з найгостріших проблем є зростання інфляції та падіння курсу ріала по відношенню до долара.

«Я не буду голосувати», — сказала Неда, інженер, яка назвала лише своє ім’я, в інтерв’ю в Тегерані.

«Хто б не займав цю посаду, ніхто з них не є корисним для нації. Мій голос ні на що не вплине”, – сказала вона агенції AFP.

Інша опитана жінка сказала, що підтримає пана Пазешкіана, реформіста, який «походить від народу» і може подолати безробіття та бідність.

Деякі іранці вважають, що 69-річному реформісту бракує досвіду управління. Раніше він займав вищу посаду 20 років тому, коли очолював МОЗ.

Пан Галібаф, один із головних фаворитів, є політиком-ветераном і колишнім членом Корпусу вартових ісламської революції. Гвардія відстоює ідеологію республіки, що виникла після революції 1979 року.

Пан Джаліл, ультраконсервативний кандидат і колишній учасник ядерних переговорів, відомий своєю негнучкою позицією щодо Заходу, але, схоже, він отримує підтримку з боку прихильників жорсткої лінії.

35-річний податковий консультант Алірез Валадханіс сказав AFP, що проголосував би за Галібафа, оскільки він «єдиний, хто може допомогти Ірану в поточній ситуації».

Виборці стурбовані тим, чи зможе новий президент скасувати суперечливий закон про хіджаб для жінок, особливо після масових протестів, спровокованих смертю під вартою Махси Аміні у 2022 році.

Аміні, 22-річну іранську курдку, заарештували за звинуваченням у порушенні правил носіння хіджабу, які вимагають від жінок покривати всю голову та шию в публічних місцях. Дрес-код також вимагає скромного одягу в громадських місцях.

Жінки все більше ухиляються від дотримання дрес-коду після протестів, але останніми місяцями поліція посилила його дотримання.

Більшість кандидатів були обережні під час теледебатів, заявивши, що загалом виступають проти застосування насильства щодо жінок, які не носять обов’язковий головний убір.

«Протягом 40 років ми намагалися вирішити проблему з хіджабами, але погіршили ситуацію», — сказав Пезешкіан під час кампанії.

Багатьом жінкам ідея зміни законів про носіння хіджабу не здається здійсненною.

«Кандидатам важко виконати свої обіцянки» з цього приводу, сказала 31-річна Мар’ям (Marjam), яка також назвала лише своє ім’я.

Інша респондентка, Неда, сказала: «Закон про хіджаб ніколи не буде скасовано, тому що це ісламська республіка. Я не думаю, що жоден президент хоче змінити цей закон».