BNS/Saulius Jakučionis, Greta Zulonaitė
Прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте каже, що транзит українського зерна через порти Литви та інших країн Балтії може стати довгостроковим і знизити геополітичні ризики для України, але для цього потрібні додаткові інвестиції в інфраструктуру.
Вільнюс знову активізував свої зусилля, щоб відкрити можливості для експорту української продукції через порти Литви, Латвії та Естонії після того, як у липні Росія вирішила вийти з угоди, яка дозволяла Києву експортувати зерно через Чорне море.
Наприкінці липня три литовські міністри закликали Європейську комісію (ЄК) створити можливості для збільшення транзиту зерна через країни Балтії. Зараз такі поставки ускладнені тим, що українське сільгоспвиробництво застрягло на кордоні з Польщею через побоювання Варшави, що його вихід на ринок знизить ціни на товари, які постачають місцеві фермери.
За словами Прем’єр-міністра, ці побоювання не виправдані, оскільки коли зерно їде транзитом, воно не потрапить на ринок Європейського Союзу (ЄС) і не вплине на ціни.
«Ці перевезення ніяк не вплинуть на внутрішній ринок, тому що це транзит до порту, і це ніяк не вплине на торгівлю всередині ЄС, не збільшить пропозицію, не вплине на ціни», – сказав прем’єр в інтерв’ю з BNS.
«Можна припустити, що внутрішня дискусія настільки гаряча, зважаючи на календар виборів у Польщі, що, можливо, уряд вагається робити якісь швидші кроки з політичних міркувань, оскільки немає багатьох практичних проблем, чому ми не можемо цього зробити», – додала вона.
За словами І.Шимоніте, навіть якби Польща погодилася перенести перевірку українських зернових вантажів у порти країн Балтії, їх не вистачило б для задоволення всього транзитного попиту.
«Дивлячись на довгострокову перспективу, думаючи про те, що ця підтримка Україні, ймовірно, буде потрібна ще довго з серйозними інвестиціями, Банк розвитку Ради Європи (CEB) міг би принаймні частково це взяти на себе. З цими інвестиціями, з прискоренням процесів Rail Baltica, можливості Литви (бути транзитною країною для українського зерна – BNS) були б набагато вищими», – сказала прем’єр-міністр.
«Тож питання тут полягає в тому, що ми хочемо вирішити. Ми хочемо лише зараз вирішити миттєве питання, де ще є фізичні обмеження, наскільки ми можемо допомогти, чи ми все-таки хочемо створити стійкий транзитний коридор, який тоді потребує більш серйозних інвестицій, ніж процедурні?», – сказала прем’єр-міністр.
«Другий варіант створив би дуже серйозні можливості для усунення значної частини ризику для України, що Росія може так чи інакше перешкоджати їй годувати світ, який залежить від українського зерна», – стверджувала І. Шимоніте.