Верховна Рада Литви (Seimas) зобов’язала іноземців та компанії, які їх наймають, обслуговувати клієнтів литовською мовою з 2026 року.

Водночас Верховна Рада звільнила їх від обов’язку вивчати литовську мову, якщо їхня діяльність не буде постійною. Наприклад, якщо вони продаватимуть товари або зібрані в лісі продукти на ярмарках чи в інших місцях, або торгуватимуть квітами під час свят.

«Це регулювання не застосовуватиметься у двох випадках: коли людина один раз приїжджає до Литви на ярмарки, щоб просто продавати свої вироби, або якщо особа не займається цією діяльністю постійно, наприклад, продає свої півонії 1 вересня біля магазину. Це буде дуже вузький виняток, спрямований саме на такі випадки і не торкатиметься тих людей, які постійно здійснюють таку діяльність. Для них буде діяти це регулювання», – перед голосуванням заявила міністр юстиції Евеліна Добровольська.

Цей виняток також не стосуватиметься іноземців, які матимуть дозвіл на тимчасове проживання в Литві, але постійно займатимуться торгівлею.

За ці поправки до Закону про державну мову в четвер проголосували 78 депутатів, 5 утрималися.

«Литовці, які виїжджають за кордон, швидко адаптуються та вивчають мову в Англії, Португалії», – заявив під час засідання член Сейму від консерваторів Віліус Семешка.

За його словами, закон набуде чинності більш ніж через рік, тому в іноземців буде час вивчити мову.

«Це означає, що протягом року компанії матимуть можливість відправити своїх працівників на курси, інвестувати в це, оскільки саме компанії повинні бути зацікавлені в тому, щоб їхні працівники надавали послуги найвищої якості державною мовою. Це питання їхньої репутації», – наголосив В. Семешка.

Тим часом депутат від ліберальної партії Віктор Пранцкєтіс закликав не змушувати іноземців, які приїхали до Литви, рятуючись від війни, вивчати литовську мову примусово.

«Вони будуть почуватися мучениками, і я думаю, що вони не захочуть цього», – заявив В. Пранцкєтіс перед голосуванням.

«Ми станемо каральною силою та отримаємо протилежну реакцію. Неминуче цей закон не працюватиме, бо ці люди змінюються, і якщо вони ще не приїхали, то приїдуть на початку 2026 року і вже повинні будуть знати литовську мову», – додав він.

Заклик зобов’язати іноземців обслуговувати клієнтів литовською мовою підтримала консерваторка Даля Асанавічюте, яка підготувала відповідні поправки до Закону про державну мову.

Сейм зобов’язав іноземців, які безпосередньо надають послуги, володіти базовим рівнем литовської мови. За виконання таких зобов’язань відповідатимуть державні установи, компанії, які наймають іноземців, їхні керівники та самі іноземці.

Виробники, продавці та постачальники послуг будуть зобов’язані надавати споживачам найважливішу інформацію про товари та послуги державною мовою, а також маркувати товари нею.

Раніше Даля Асанавічюте в інтерв’ю BNS зазначала, що ці поправки пропонуються як превентивний захід, а не через велику кількість порушень або серйозні проблеми з непорозумінням.

За даними Державної служби захисту прав споживачів, скарг від жителів на те, що інформація про товар чи послугу не була надана державною мовою, не так багато.

Крім того, Державна податкова інспекція оприлюднила критерії та приклади, коли діяльність людини не вважається постійною.