BNS
Все більшу частку іноземців, які хочуть вивчати литовську мову, складають громадяни України, повідомила BNS Державна інспекція з питань мови.
За даними Служби зайнятості, зібраними інспекцією, у 2024 році на фінансовані курси литовської мови записалися 3,4 тис. осіб, з яких 84% – українці. У 2023 році кількість учасників становила 3,8 тис., а частка українців серед них була 79%.
«Знання литовської мови є важливим не лише для інтеграції в місцеву громаду, а й для працевлаштування за фахом, встановлення зв’язків із місцевими жителями, кращого розуміння культури та соціальних норм», – заявив BNS керівник Відділу інспекції Державної інспекції з питань мови Арунас Дамбравскас.
За даними Департаменту міграції на січень, у Литві проживає понад 217,9 тис. іноземців, з яких понад 77 тис. – громадяни України.
За даними Державної інспекції з питань мови, основними факторами, що спонукають відвідувати мовні курси, є прагнення інтегруватися в суспільство та знайти роботу.
Служба зайнятості пропонує навчання литовській мові як працюючим, так і безробітним громадянам Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі та їхнім сім’ям, які проживають у Литві, а також громадянам третіх країн, які мають дозвіл на проживання в країні, за винятком осіб непрацездатного віку.
У жовтні минулого року Сейм ухвалив поправки до Закону про державну мову, згідно з якими з січня 2025 року всі особи, які продають товари або надають послуги в Литві, незалежно від того, чи є вони юридичними або фізичними особами, повинні забезпечувати обслуговування клієнтів державною мовою.
Сейм також зобов’язав іноземців, які безпосередньо надають послуги, володіти литовською мовою на базовому рівні. Контролювати виконання цих вимог будуть державні установи, роботодавці, які наймають іноземців, а також самі працівники.
Директор Будинку національних спільнот Гжегож Мілошевич зазначив у коментарі BNS, що більшість українців записуються на курси, щоб знайти роботу. Водночас він не зміг сказати, чи зріс інтерес після прийняття відповідних поправок Сеймом.
«Але мотивація точно зросла», – додав Г. Мілошевич.
За даними Державної інспекції з питань мови, у 2023–2024 роках у мовних курсах, організованих Будинком національних спільнот, взяли участь майже 2 тис. іноземців, було сформовано 108 груп. Українці складали близько 90% учасників, решта – білоруси, росіяни, вихідці з Центральної Азії.
Також з червня 2024 року до квітня 2025 року у вищих навчальних закладах країни реалізується проєкт «Курси литовської мови для осіб, які втекли з України через війну, спричинену російською агресією».
У рамках цього проєкту курси литовської мови організовують Вільнюський університет (VU), Каунаський технологічний університет, Клайпедський університет, Університет Вітовта Великого, Університет Казимира Симоновича, Миколас Ромеріса університет та інші заклади.
«Восени у Вільнюському університеті ми мали 100 студентів, і наступного тижня знову стартуємо – зареєстровано близько 100 осіб», – повідомила BNS керівниця проєкту у ВУ, викладачка Кафедри лінгвістичних студій Філологічного факультету Еґле Гудавічене.
За її словами, хоча багато українців починають вивчати литовську мову з метою знайти роботу, це не єдина їхня мотивація.
«Цей закон, безперечно, є для багатьох мотивацією якнайшвидше вирішити це питання, – сказала Е. Гудавічене. – Інша причина полягає в тому, що ті, хто вирішив залишитися тут жити, хочуть розуміти культурний контекст, що відбувається в суспільстві, певні реалії соціального життя, оскільки починають відчувати себе ніяково. Вони кажуть: хочемо піти в театр, на якийсь захід, але не можемо брати в ньому участь».
Курси литовської мови також організовують неурядові організації «Червоний Хрест», «Карітас» і «Мальтійці». 347 українських біженців завершили курси литовської мови, організовані центром інформації про міграцію «IOM Lietuvoje».