BNS

Один з обвинувачених у справі про наругу над пам’ятником ватажка литовських партизанів Адольфаса Раманаускаса-Ванагаса провини не визнає і заявляє, що відвідував Литву з туристичною метою, фіксуючи туристичні місця.

«Я приїхав сюди як турист. На прохання друга мав сфотографувати, так би мовити, туристичні об’єкти, які відвідують туристи, і виявилось, що через півтора року Литва видала на мене Європейський (ордер на арешт – BNS), не попередивши», – сказав журналістам Костянтин Венков, якого доставили на перше засідання суду у Каунаському окружному суді.

Цей громадянин Росії та Естонії, народжений у 2005 році, є наймолодшим із трьох чоловіків, обвинувачених у нарузі над пам’ятником А. Раманаускаса-Ванагаса в Меркінє у січні минулого року, нібито виконуючи завдання російської військової розвідки ГРУ.

Разом з Антоном Патраковим та Миколаєм Сіліним вони обвинувачуються у сприянні іноземній державі в діях проти Литви, знищенні чи пошкодженні майна, нарузі над могилою чи іншим місцем громадської пошани.

Молодий чоловік заявив, що фіксував туристичні об’єкти на прохання друга дитинства і «не міг навіть уявити», що працює на російську державу.

«Це була допомога другові. Звісно, він мені допоміг фінансово, адже я зробив йому послугу – поїхав у подорож на його прохання виконати роботу», – сказав К. Венков і зазначив, що за тиждень фотографування туристичних об’єктів заробив близько 300 євро.

Він стверджує, що не знав інших двох підсудних, побачив їх лише у в’язниці в Литві.

Чоловік розповів, що виїхав до Росії, щоб відвідати свою інваліду матір, а на зворотному шляху до Естонії був затриманий естонськими правоохоронцями та переданий Литві. Після десяти місяців у слідчому ізоляторі, під час яких, за його словами, його допитували двічі, він зрадів, що справа нарешті дійшла до суду.

«Хтось інший, але не я»

Суд у понеділок не почав розгляд справи по суті, оскільки один із адвокатів не зміг прибути на засідання.

«Ну, хтось інший, але не я», – сказав К. Венков, коли журналісти запитали, хто облив фарбою пам’ятник А. Раманаускасу-Ванагасу.

Цю позицію підтвердив і його адвокат Гірдутис Вайнюс: «Мій підзахисний дотримується думки, що він невинний і не причетний до жодного з обвинувачень».

Адвокат пояснив, що К. Венков на прохання однокласника створював інтернет-сторінки з пам’ятниками в Латвії, Литві, Естонії та Печорах, де є історичні місця.

«Знаєте, хлопець 18 років, щойно закінчив школу, і йому пропонує це зробити його друг, також 18-річний, тож він абсолютно не розумів, у чому річ», – сказав Г. Вайнюс.

Інший обвинувачений заявив, що коментуватиме лише під час судового процесу, а третій приховував обличчя від журналістів.

За словами прокурора Маріуса Венскунаса, який представляє обвинувачення, під час досудового слідства всі троє частково визнали свою провину, але в суді з цього приводу ще не висловились.

«Під час досудового розслідування було часткове визнання провини щодо інкримінованих злочинних дій, але подробиць я коментувати не хочу», – сказав прокурор.

«Сьогоднішнє засідання по суті не відбулося, дослідження доказів ще не почалося, оскільки один із захисників не зміг прибути, засідання відклали, узгодили нові дати, і сподіваємося, найближчими днями процес розпочнеться», – зазначив М. Венскунас.

На короткому засіданні в понеділок, за його словами, встановили особи обвинувачених, місце проживання, сімейний стан та попередні судимості.

Наступне судове засідання призначене на 27 серпня.

Прокуратура: виконували завдання ГРУ

Як повідомляло агентство BNS, у нарузі над пам’ятником ватажку партизанів у Меркінє, Варенському районі, обвинувачуються двоє осіб із подвійним громадянством Естонії та Росії, а також громадянин Росії, народжені у 1982, 1987 та 2005 роках. Вони мешкали в Таллінні, де їх затримали в лютому минулого року.

За даними прокуратури, діючи в організованій групі, ці особи виконували завдання російської військової розвідки ГРУ, спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні. Схожі злочинні дії вони нібито здійснювали в усіх трьох країнах Балтії.

М. Венскунас у понеділок зазначив, що один із обвинувачених також причетний до подібних злочинів у Латвії та Естонії.

За клопотанням прокуратури справа розглядається у закритому режимі, оскільки містить елементи, пов’язані з державною таємницею.

«Найсуворіше покарання за ці злочини – позбавлення волі на строк до семи років», – підкреслив прокурор.

А. Раманаускас-Ванагас був учителем, який після радянської окупації Литви у 1945 році приєднався до партизанської боротьби за незалежність країни та став одним з найвидатніших лідерів партизанського руху.

У 1952–1953 роках він залишив активну збройну боротьбу і переховувався з родиною до 1956 року, коли був заарештований, а у 1957 році після жорстоких тортур у Вільнюсі – розстріляний.