BNS/Ремігіюс Бєлінскас

Згідно з дослідженням неурядової організації Debunk.org, понад 300 литовських брендів рекламують і таким чином підтримують брехню на чотирьох литовських порталах, які поширюють дезінформацію. Дослідники не змогли точно оцінити розмір підтримки, але сказали, що йдеться про десятки тисяч євро.

«Ця проблема маловідома – різні компанії зазвичай навіть не усвідомлюють, що їхні послуги чи продукти представлені поруч із неправдивим контентом. Більша проблема полягає в тому, що, коли після розслідування ми повідомили компанії, які рекламують на фальшивих порталах, лише 5 відсотків із 324 попереджень дали відповідь», — сказав керівник Debunk.org Вікторас Даукш, представляючи розслідування в четвер.

За його словами, за п’ять місяців з червня Debunk.org відстежив чотири сторінки з дезінформацією; Musutv.lt, Bukimevieningi.lt, Ldiena.lt і Minfo.lt. За цей час було зібрано 510 унікальних доказів – скріншотів 324 рекламованих брендів.

«Ймовірно, реклама потрапила на ці веб-сайти тому, що як у самих компаній, так і в рекламних агентствах, які їх обслуговують, не встановлено чорних списків порталів, а Google тільки починає приділяти більше уваги оманливому контенту не англійською мовою», — сказав В. Даукшас.

Щоб розкрити різноманіття таких компаній, Debunk.org розділив їх на 14 категорій за основними видами діяльності: торгівля, виробництво, інформаційні технології (ІТ), будівництво, охорона здоров’я, розваги, нерухомість, освіта, відпочинок і дозвілля, страхування. і банківська справа, автомобільні послуги, транспортно-логістичний сектор, зв’язок.

Найбільше дезінформації поширювали портали електроніки (17 випадків), магазини одягу, меблів (по 16 випадків) та електронна пошта. торгові майданчики (11 випадків).

Вони рекламували автодилерів (BMW, Citroen, Hyundai, Lexus, Dacia, Opel, Peugeot, Toyota), кілька компаній групи «Вільнюс Прекибос» – «Maxima», «Ermitažas» і «Eurovaistinė», а також Асоціацію Литовських банків, рекламу Литовського монетного двору, Švyturio, Telia, Viados, Вільнюського університету та інших компаній і установ.

«Ми бачили, що реклама як від місцевих, так і від міжнародних, менших і великих організацій надходить на веб-сайти дезінформації через автоматизовані інструменти візуальної реклами. Це ще раз свідчить про масштаби проблеми, коли різні компанії та бренди опосередковано фінансово підтримують розповсюджувачів дезінформації, зазвичай навіть не підозрюючи про це», – підкреслив В. Даукшас.

За його словами, згідно з даними Глобального індексу дезінформації (GDI), сайти з високим ризиком можуть отримувати сотні мільйонів доларів США щорічно, а канали литовських брехунів можуть заробляти «десятки тисяч євро».

Щоб вирішити цю проблему, Debunk.org пропонує підвищувати обізнаність, заохочувати компанії проявляти ініціативу та коригувати налаштування реклами, вносячи портали в чорний список, щоб запобігти показу реклами на сторінках з дезінформацією.